Вы должны установить, или обновить Flash Player, чтоб просматривать этот сайт.
Установить Flash Player
 РАДИОЛОГИЧЕСКИЙ ПОРТАЛ
  радиология человека и животных

  to do to see and to describe
Жовчовидільна система
Схематичне зображення будови Фатерового соскаМеханічна жовтяницяКлініка механічної жовтяниціІнструментальна діагностика механічної жовтяниці Лікування механічної жовтяниціХоледохолітіазСпособи лікування холедохолітіазуПерспективи діагностики і лікування холедохолітіазуЕРХПГПаліативне ендоскопічне лікування злоякісних пухлин жовчних протоківДіагностична РХПГ-- Діагностична РХПГ: показання для проведення-- Діагностична РХПГ: обладнання-- Діагностична РХПГ: підготовка пацієнта-- Діагностична ЕРХПГ: техніка виконання процедури--- Канюляція-- Діагностична ЕРХПГ: введення контрасту і виконання знімків-- Діагностична ЕРХПГ: секрети успіху-- Діагностична ЕРХПГ та попередня папілотомія-- Діагностична ЕРХПГ: ускладнення-- Діагностична ЕРПГ: як понизити вірогідність розвитку ускладненьДіагностична ЕРПГ: Основні показанняЕРХПГ і первинний склерозуючий холангіт ВИСНОВОКЛІТЕРАТУРА використана та рекомендована


Автор:Стовба В.Г.
м. Полтава Україна
Рентгенологічні дослідження » Органи черевної порожнини » Жовчовидільна система

Всего голосов:

Лікування механічної жовтяниці
     (основні принципи)
     Накопичений досвід лікування хворих МЖ дозволив розробити і упровадити новий алгоритм діагностики і лікування даної категорії хворих. У алгоритм діагностики МЖ окрім стандартного клініко-лабораторного дослідження входять УЗД, езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС), ЕРХПГ, КТ, ЧЧХГ і лапароскопія. Кожне дослідження при необхідності можна перетворити з діагностичної процедури в лікувальну. Основний принцип алгоритму -  МЖ має бути ліквідована якомога раніше від початку захворювання із-за небезпеки розвитку холангіту і ПН. При цьому процес діагностики МЖ не повинен відсовувати терміни початку її лікування. Доцільно діагностику і лікування МЖ проводити одночасно, хоча нерідко лікування випереджає за часом диференціальну діагностику причини і рівня обтурації жовчних шляхів.
     Лікування хворих з МЖ повинне носити комплексний характер. Консервативні заходи окрім нормалізації гомеостазу і інфузійної терапії включають наступні заходи:

  • видалення з організму токсичних речовин. Це досягається проведенням форсованого діурезу, а також введенням гемодезу і аналогічних йому препаратів;
  • введення пластичних речовин, необхідних для репаративних процесів печінкової паренхіми. При цьому необхідно мати на увазі два основні моменти: по-перше, до усунення жовчної гіпертензії пластичні речовини засвоюються гепатоцитами погано і в невеликих кількостях; по-друге, перевантаження ними організму хворого до відновлення нормального відтоку жовчі пред'являє підвищені вимоги до гепатоцитів і внаслідок цього може викликати зрив адаптаційних процесів і погіршити функцію печінки. У зв'язку з цим пластичні речовини повинні призначатися в дозах на рівні мінімальних терапевтичних (якщо заздалегідь не проводилася холецисто- або холангіостомія) і не дуже тривалими курсами (до 7-10 днів). До цієї групи препаратів відносяться нуклеинат натрію і інші пуринові і пірмідінові основи: метацин|, пентоксил, оротат калія і др.;
  • поліпшення обміну речовин в гепатоцитах. З цією метою доцільне введення АТФ, коензиму А, комплексу вітамінів групи В, аскорбінової кислоти, мексідола і ін. Для нормалізації пониженого рівня чинників згортання крові, протромбінового комплексу обов'язкове введення вікасола;
  • застосування гормонів анаболізму. Дози препаратів не мають бути великими, щоб не викликати зриву компенсаторних процесів в гепатоцитах. Слід застерегти від застосування гіпербаричної оксигенації, яка ефективна лише після усунення жовчної гіпертензії. Для поліпшення кровопостачання паренхіми печінки обов'язкове введення препаратів, поліпшуючих мікроциркуляцію (реополіглюкіна і ін.);
  • боротьба з інфекцією. Введення антибактеріальних препаратів у хворих з тривалою МЖ і пониженим внаслідок цього імунітетом повинне поєднуватися з проведенням курсу стимулюючої терапії продігіозаном, імунофаном або левамізолом.

Всі існуючі малоінвазивні методи декомпресії біліарної системи можна розділити на дві групи: ендоскопічні (без порушення цілісності шкірного покриву) і черезшкірні.
     Доцільність застосування кожного методу декомпресії визначається декількома чинниками, основними з яких є:

  • інформативність діагностичної методики;
  • можливість трансформації діагностичної процедури в ефективне лікувальне втручання;
  • безпека методу (вірогідність ускладнень і ступінь|міра| їх тяжкості);
  • технічна складність методу.

Переважне значення, що визначає лікувальний результат, мають два перші чинники.
     Якщо можливості малоінвазивних методів декомпресії жовчних проток вичерпані або обмежені, то в терміновому порядку хворому показана лапаротомія з виконанням одного з методів інтраопераційного жовчовідведення.
     Таким чином, малоінвазивні ендоскопічні і черезшкірні черезпечінкові декомпресійні втручання є ефективним способом відновлення жовчовідтоку при обструкції біліарної системи. Ці методики дозволяють достатньо швидко і ефективно ліквідовувати МЖ і холангіт, дають можливість проводити хірургічні втручання в найбільш сприятливих умовах, в плановому порядку, а у хворих літнього віку з важкою супутньою патологією можуть служити альтернативою хірургічному лікуванню. Ці втручання малотравматичні і супроводяться невеликим числом ускладнень. Застосування цих методів дозволяє значно поліпшити результати лікування хворих МЖ.





Комментарии:
- Система коментариев HyperComments - Система коментариев сайта
Для авто перевода выбырите язык и нажмите:
ВХІД


Запам`ятати
Not a member?
Register now!!
ТОП-10 статтей:


1 - Рентгенологическая оценка изменений легочного рисунка в норме и при патологи


2 - Визуальная диагностика заболеваний пищевода у собак и кошек (часть1)


3 - Диагностика заболеваний пищевода (общие положения)


4 - Визуальная диагностика отдельных заболеваний пищевода


5 - Діагностика новоутворень


6 - Слизистая киста желчного пузыря (мукоцеле) у собак


7 - Пошкодження ключиці


8 - Рентгенологическая оценка изменений легочного рисунка в норме и при патологи(Окончание)


9 - Формування зображення


10 - Переломи кісток стопи (1)
 

© 2008-2017 Радиологический Портал

mail to admin
При використанні представлених матеріалів
посилання та вказання автора обов`язкове
     Сторінка згенерована за 0.102 с.
Page copy protected against web site content infringement by Copyscape