Вы должны установить, или обновить Flash Player, чтоб просматривать этот сайт.
Установить Flash Player
 РАДИОЛОГИЧЕСКИЙ ПОРТАЛ
  радиология человека и животных

  to do to see and to describe
Жовчовидільна система
Схематичне зображення будови Фатерового соскаМеханічна жовтяницяКлініка механічної жовтяниціІнструментальна діагностика механічної жовтяниці Лікування механічної жовтяниціХоледохолітіазСпособи лікування холедохолітіазуПерспективи діагностики і лікування холедохолітіазуЕРХПГПаліативне ендоскопічне лікування злоякісних пухлин жовчних протоківДіагностична РХПГ-- Діагностична РХПГ: показання для проведення-- Діагностична РХПГ: обладнання-- Діагностична РХПГ: підготовка пацієнта-- Діагностична ЕРХПГ: техніка виконання процедури--- Канюляція-- Діагностична ЕРХПГ: введення контрасту і виконання знімків-- Діагностична ЕРХПГ: секрети успіху-- Діагностична ЕРХПГ та попередня папілотомія-- Діагностична ЕРХПГ: ускладнення-- Діагностична ЕРПГ: як понизити вірогідність розвитку ускладненьДіагностична ЕРПГ: Основні показанняЕРХПГ і первинний склерозуючий холангіт ВИСНОВОКЛІТЕРАТУРА використана та рекомендована


Автор:Стовба В.Г.
м. Полтава Україна
Рентгенологічні дослідження » Органи черевної порожнини » Жовчовидільна система

Всего голосов:
   

Діагностична ЕРХПГ: техніка виконання процедури|
     Пацієнт розташовується на рентгенологічному столі на лівому боці (як і при стандартній ФГДС). Апарат легко проковтується (оскільки у дуоденоскопів закруглений кінець), хоча введення його в стравохід і відбувається в сліпу. Необхідно уникати додаткових надмірних зусиль в спробах провести ендоскоп - це чревато грізними ускладненнями. Більш менш адекватний огляд може бути початий вже в дистальних відділах стравоходу, хоча і необхідно уникати надмірного згинання апарату в цій області. Незначний опір може відчуватися при подоланні кардії.
     Не зупинятимемося на техніці огляду шлунку апаратом з бічною оптикою оскільки вона широко описана в багатьох керівництвах і, в більшій мірі має інтерес для ендоскопістів,чим для рентгенологів. Скажемо тільки, що перед входом у воротар, він повинен знаходитися у позиції 'сідаючого сонця'. У момент проходження воротаря|воротаря| він не повинен знаходитися в прямому полі зору, проведення здійснюється швидше на дотик. Кут шлунку повинен розташовуватися прямо зверху, що говорить про те, що апарат лежить по середині великої кривизни тіла шлунку. Добитися такого положення можна шляхом маніпуляцій дистальним кінцем або гвинтами.
     Після проходження воротаря апарат часто обтикатиметься в стінку дистальної частини цибулини ДПК. Незначне витягання інструменту з одночасним загином дистального кінця вниз і інсуфляція повітря дозволяють добитися практично такого ж огляду цибулини ДПК, як і при використанні ендоскопа з торцевою оптикою. У зацибулинні| відділи ДПК апарат проводиться за допомогою повороту з одночасним 'підтяганням' (за принципом випрямляння петлі при колоноскопії). Спочатку дистальний кінець апарату ставиться в нейтральну позицію, і ендоскоп проводиться за верхній дуоденальний вигин. Потім кінець інструменту згинається управо і одночасно апарат повертається на 90 градусів за годинниковою стрілкою і ми бачимо зацибулинні| відділи ДПК. Провести ендоскоп далі можна простим проштовхуванням, але це небажана техніка. Набагато розумно досягти цього шляхом зменшення петлі апарату в шлунку (за принципом використовуваному в колоноскопії) - підтягання|підтягувати| апарату і одночасне його обертання за годинниковою стрілкою при дистальному кінці заломленим за верхній вигин ДПК. ВДС при цій техніці виводиться в полі зору на 60-70 см від різців. Не завжди виходить випрямити апарат, особливо у тих  пацієнтів, що перенесли обширні втручання на верхньому поверсі черевної порожнини, проте до цього треба прагнути.
     І так, від цибулини ДПК до ВДС апарат проводиться таким чином:
     Проведите кінець ендоскопа за верхній вигин ДПК.
     Повернитесь самі (і, отже, апарат) управо.  Зігніть кінець апарату управо і зафіксуєте його в цій позиції (фіксатором). Зігніть кінець ендоскопа вгору і підтягайте його, одночасно повертаючи за годинниковою стрілкою.
     Далі у всіх керівництвах дається порада про зміну положення хворого в позицію обличчям вниз. Але далеко не завжди необхідно виконувати цей маневр, особливо при сприятливому для канюляції розташуванні (хоча в положенні на боці і важче інтерпретувати рентгенологічну картину). Чи міняти положення хворого чи ні - залежить від вас.
     Після виконання вищеописаного маневру ви, як правило, бачите ВДС прямо перед собою (мал.19).
    
     Мал.19. Вид стінки ДПК в ділянці ВДС
    

     Якщо його не видно, то, швидше за все, ендоскоп розташовується дуже|занадто| глибоко, в третій частині ДПК. Акуратно витягуйте апарат, одночасно повертаючи дистальний кінець управо і ліво. Виявивши подовжню складку вам буде неважко знайти і ВДС.
     ВДС може значно варіювати в розмірах, формі і зовнішньому вигляду. Найчастіше він має яскравіше забарвлення і шорсткішу поверхню, ніж навколишня слизова оболонка. Іноді ВДС закритий складкою слизової оболонки, підвівши яку ви можете його візуалізувати. ВДС може локалізуватися і в інших частинах ДПК і навіть в шлунку, але це достатньо рідкісні анатомічні варіанти. Іноді складно виявити ВДС, наприклад, коли він розташований в глибокому дивертикулі.
     Більшість стандартних ендоскопічних досліджень виконуються за участю одного асистента, що є достатнім для забезпечення контролю за станом пацієнта і виконання дослідження в адекватному об'ємі. При виконанні ЕРХПГ перший асистент, що знаходиться біля головного кінця столу(як правило, рентгенівського штативу поворотного), на якому лежить пацієнт, повинен проводити маніпуляції з катетерами, провідниками і іншими додатковими інструментами, які використовуються в ході виконання ендоскопії. Тому в даному випадку необхідний і другий асистент, основним завданням якого є контроль за станом пацієнта. Тоді як діагностичне ендоскопічне дослідження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту зазвичай виконується швидко, проведення ЕРХПГ займає досить багато часу. Значна тривалість і складність цієї процедури обумовлюють необхідність введення вищих кумулятивних доз седативних препаратів і аналгетиків, які можуть викликати різні порушення у пацієнтів літнього віку з холедохолітіазом або стриктурами жовчних протоків, а також у пацієнтів з хронічним панкреатитом, що щодня приймають наркотичні аналгетики для зниження інтенсивності больового синдрому. В більшості випадків ендоскопічні дослідження не представляють небезпеки для життя пацієнтів, при їх проведенні стандартні седативні препарати і аналгетики вводить сам эндоскопіст. При цьому необхідно здійснювати ретельний контроль за станом пацієнта, який у всіх випадках повинен включати пульсову оксиметрію і, за наявності в анамнезі пацієнта важкого захворювання серця, моніторування серцевої діяльності. Інгаляції кисню під час виконання ЕРХПГ не слід призначати всім пацієнтам, але вони можуть бути потрібні при розвитку в ході дослідження відносної гіпоксемії. Іноді з'являється необхідність у введенні антагоністів наркотичних аналгетиків і бензодиазепинів; слід мати під рукою все необхідне устаткування для відновлення прохідності дихальних шляхів і проведення основних реанімаційних заходів. Лікар завжди має бути готовий негайно прийняти екстрені заходи по підтримці функцій життєво важливих органів пацієнта. У особливих випадках, при виконанні ЕРХПГ пацієнтам літнього віку і пацієнтам, важкий стан яких обумовлений наявністю серйозних серцево-легеневих захворювань, хронічним вживанням наркотиків, ожирінням, викликаним обмінними порушеннями, а також пацієнтам, яким неможливо провести дослідження під місцевою анестезією, може потрібно консультація анестезіолога.





Комментарии:
- Система коментариев HyperComments - Система коментариев сайта
Для авто перевода выбырите язык и нажмите:
ВХІД


Запам`ятати
Not a member?
Register now!!
ТОП-10 статтей:


1 - Рентгенологическая оценка изменений легочного рисунка в норме и при патологи


2 - Визуальная диагностика заболеваний пищевода у собак и кошек (часть1)


3 - Диагностика заболеваний пищевода (общие положения)


4 - Визуальная диагностика отдельных заболеваний пищевода


5 - Діагностика новоутворень


6 - Слизистая киста желчного пузыря (мукоцеле) у собак


7 - Пошкодження ключиці


8 - Рентгенологическая оценка изменений легочного рисунка в норме и при патологи(Окончание)


9 - Формування зображення


10 - Переломи кісток стопи (1)
 

© 2008-2017 Радиологический Портал

mail to admin
При використанні представлених матеріалів
посилання та вказання автора обов`язкове
     Сторінка згенерована за 0.090 с.
Page copy protected against web site content infringement by Copyscape