Вы должны установить, или обновить Flash Player, чтоб просматривать этот сайт.
Установить Flash Player
 РАДИОЛОГИЧЕСКИЙ ПОРТАЛ
  радиология человека и животных

  to do to see and to describe
Травми кінцівок
Загальні принципи рентгенологічного дослідження кісток та суглобівдіагностика механізмів переломівРентгенологічна оцінка давності пошкодженьОцінка давності...2Пошкодження лопаткиПошкодження ключиціВивихи плечаПереломи плечової кісткиПереломи діафізу плечової кісткиПереломи дистального кінця плечової кісткиВивихи передпліччяПереломи кісток передпліччяПереломи діафізів кісток передпліччяПереломи дистальних кінців кісток передпліччяТравматичні вивихи кісток зап’ясткаПереломи кісток кистіВивихи в зап’ястково-п’ясткових суглобах.Пошкодження кісток і суглобів нижніх кінцівокВивихи стегнаПереломи діафізу стегнової кісткиПереломи дистального кінця стегнової кісткиТравматичні вивихи гомілкиПереломи проксимального кінця кісток гомілкиПереломи діафізів гомілкових кістокПереломи в області гомілково-стопного суглоба.Вивихи стопи Переломи кісток стопи (1)Перелом кісток стопи (2)ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА ТА ПРИЧИНИ ДІАГНОСТИЧНИХ ПОМИЛОК ПРИ ПЕРЕЛОМАХ ТА ВИВИХАХКороткий словник епонімічних термінівПатологическая биомеханика, вывихи и переломы


Автор:Стовба В.Г.
м. Полтава Україна
Рентгенологічні дослідження » Кістково-суглобова система » Травми кінцівок

Всего голосов:

ПОШКОДЖЕННЯ ЛОПАТКИ.

     Переломи лопатки. Лопатка являє собою пласку тонку кістку приблизно трикутної форми, яка з усіх боків перекрита м’язами, в основному утримується ними і тому травмується порівняно рідко. Особливість анатомічної будови в наявності складного потовщення країв і таврового профілю, що різко збільшує її стійкість по відношенню до зовнішньої дії та впливає на розповсюдження тріщин. Тріщини, що виникають в момент удара, продовжуються паралельно гребеню і як би «обходять» місця потовщень. При переломах лопатки клінічно виявляється набряк як наслідок крововиливу, локальний біль при пальпації.
    
Мал. 8.  Рентгенограма лопатки в прямій задній проекції.
     1 – верхня поверхня тіла лопатки; 2 – нижня поверхня тіла лопатки; 4 – конічний горбок і трапецієподібна лінія; 5 – мозкова порожнина; 6 – плечовий кінець ключиці; 10 – верхній кут лопатки; 11 – верхній кут лопатки; 12 – дзьобоподібний відросток; 12 а – основа дзьобоподібного відростка; 13 – медіальний край лопатки; 14 – нижній кут; 15 – латеральний край; 16 – суглобова западина лопатки; 17 – задній край суглобової западини; 18 – передній край суглобової западини; 19 – шийка лопатки; 20 – підсуглобовий горбок; 21 – основа ості лопатки; 22 – ость лопатки; 23 – плечовий відросток; 23 а – рентгенівська суглобова щілина акроміально-ключичного суглоба; 24 головка плечової кістки; 25 – анатомічна шийка плечової кістки; 26 – великий горбок; 27 – малий горбок; 28 – хірургічна шийка плечової кістки; 29 – рентгенівська суглобова щілина плечового суглоба.

 При пошкодженні крупних судин, які виконують кровопостачання лопатки, кровоилив може бути дуже значним і мати трикутну подушкоподібну форму. Розповсюдженню крововиливу поза межами лопатки заважають фасції, які прикріплюються по її краях. Цей симптом вперше був описаний в 1932 р. Комоллі і носить його ім’я.    
     Переломи лопатки становлять близько 1,2% загальної кількості переломів кісток скелета.
     Основною методикою рентгенологічного дослідження лопатки є рентгенографія в прямій (задній), бічній та (при необхідності) косій проекціях. На знімках в цих проекціях, як правило, добре видно всю лопатку: її зовнішній і внутрішній краї, нижній і верхній кути, ость, акроміальний і дзьобоподібний відростки, суглобова западина, а також головка плечової кістки і їх пошкодження. Інколи перед рентгенографією проводиться рентгеноскопія для вибору найбільш вигідної проекції знімків. Рентгенологічне дослідження завжди дуже цінне, адже клінічна симптоматика, як правило, слабо доказує наявність кісткових пошкоджень. Знімки можуть бути проведені як у вертикальному, так і горизонтальному положеннях потерпілого.
     Механогенез травми. Переломи лопатки виникають як наслідок прямої  (безпосередній удар по лопатці, наприклад, ногою чи озброєною чимось рукою або при різного роду транспортній травмі чи падінні з висоти) або непрямої травми (під час падіння на лікоть з відведеною рукою або при ударі в область зовнішньої поверхні плечового суглоба). Вид і характер переломів лопатки залежить від напрямку дії сили, її енергії та місця прикладання. За механогенезом розрізняють таку локалізацію переломів: тіла лопатки; шийки; країв суглобової западини; акроміону або дзьобоподібного відростка Лінія перелома може проходити вздовж, косо або впоперек тіла лопатки. Рентгенологічна діагностика в таких випадках основується на виявленні в зоні ураження ділянок ущільнення кісткової тканини (заходження кісткових фрагментів один за одного) і східцеподібної деформації медіального і латерального контурів лопатки.

    
Мал. 9.  Переломи лопатки:  1, 2 – поперечний і поздовжній тіла;    3,  4 – верхньовнутрішнього і нижнього кутів; 5 – акроміону; 6 – дзьобоподібного відростка; 7 – шийки.

          Відносно часто зустрічається пошкодження верхнього краю лопатки. В таких випадках від нього інколи відколюється вузький довгий кусок кістки. Він повертається майже під прямим кутом до верхнього контура лопатки і як би вказує на місце пошкодження.
     Переломи суглобової западини відносяться до внутрішньосуглобових, і їх виявлення має важливе клінічне значення. Вони виникають, як правило, у випадках падіння на плече або лікоть при відведеній руці і в більшості випадків сполучені з вивихом (підвивихом) плечової кістки. Поряд з порушенням конфігурації суглобових поверхонь плечової кістки і лопатки виявляється деформація верхнього або нижнього краю суглобової западини. Інколи тут же видно і лінію перелома ( мал.3.).
    
 Мал.10. Перелом суглобової западини    Мал.11. Перелом шийки лопатки.                                                          лопатки. Відлом плечового відрос ка лопатки

     Особливе значення має перелом так званої хірургічної шийки лопатки, коли лінія перелома проходить біля основи суглобового відростка лопатки, або медіально від дзьобоподібного відростка, і піднімається вгору із вирізки лопатки так, що суглобова поверхня відділяється від тіла лопатки разом з головкою плеча ( мал. ). Клінічні прояви цього перелома дуже нагадують симптоми переднього вивиха плечової кістки. Рентгенодіагностика в даному випадку полегшується типовим зміщенням відламків. Периферичний відламок, дякуючи вазі кінцівки, відвисає вниз і, внаслідок скорочення м’язів грудей і плеча, відходить вперед. Між відламками виникає кут, відкритий вперед. У зв’язку з поворотом плеча всередину суглобова поверхня лопатки на знімку, проведеному в прямій проекції, приймає форму широкого овала.
    
При вивихах плеча зустрічаються відриви країв суглобової западини, а інколи і роздроблені переломи всієї суглобової поверхні. Перелом такого роду являє собою тяжке ураження внаслідок зацікавленості плечового суглоба.

    

    Мал.12. Схема механізму утворення             Мал.13. Поздовжній перелом
     перелома тіла лопатки при ударі                   лопатки (пряма задня пр.)
     твердим тупим предметом в її гребінь.

     Перелом дзьобоподібного відростка, як правило, сполучений з вивихом в акроміально-ключичному суглобі, ізольований його перелом зустрічається вкрай рідко. Зміщення фрагментів, як правило, незначне.
     Плечовий відросток (acromion) відламується рідко, в такому випадку діагноз можливо виставити тільки рентгенологічно.
     Перелом нижнього і верхнього (внутрішнього)  кутів лопатки трапляється рідко. Тяга м’язів, які прикріплені до відповідних відділів кістки, зумовлює розходження відламків.
     Механізми утворення переломів лопатки при конкретних умовах травми. Удар в область гребеня лопатки: формується перелом з утворенням осколка трикутної форми, вершина якого направлена в бік основи ості лопатки. Часто від цьго перелома вгору (в надостну ямку) і вниз (в підостну ямку) відходять тріщини, утворюючи вертикальний перелом лопатки. При значній енергії дії в підостній ямці за рахунок згину нижньої частини лопатки утворюється поперечна тріщина (або тріщини), які разом з
вертикальною  формують так званий «хрестоподібний» перелом.
     Мал.14. Осколковий перелом тіла лопатки (пряма  задня проекція).
    

     Мал.15. Розрив ключично-акроміального сполучення. Поперечний перелом суглобового відростка і тіла лопатки (коса задня проекція).

Ці додаткові тріщини мають тенденцію до розповсюдження вздовж кісткових потовщень і краю лопатки. В місці перетинання поздовжньої та поперечної тріщин виявляється ознака «східці», яка вказує на черговість їх утворення. Це дозволяє правильно діагностувати місце і напрямок удару.

Характер переломів лопатки нижче її гребеня залежить від місця прикладення сили і особливостей травмуючого предмета.
     Удар ребром тупого твердого предмета, що орієнтований вертикально: виникає осколковий перелом, основні тріщини мають поздовжній напрямок. В момент травми лопатка згинається вперед. Зона розрива виникає на передній (реберній ) поверхні лопатки.
     Удар твердим тупим предметом, що орієнтований горизонтально: при локалізації в верхній або середній частині підостної ямки виникає її поперечний згин з формуванням багатоосколкового перелома з переважно горизонтальним напрямком основних тріщин.В момент травми лопатка згинається вперед. Зона розрива виникає на передній (реберній) поверхні лопатки.
     При ударі в область нижнього кута: виникає згин лопатки назад, формується багатоосколковий перелом з переважно горизонтальним напрямком основних тріщин. Зона розрива виникає еа задній поверхні лопатки.
     Особливості діагностики в дитячому віці. Переломи лопаток у дитячому віці зустрічаються рідко. Вони часто не діагностуються і розцінюються як забій м’яких тканин в цій області. Умовами утворення переломів є удари в область спини, надпліччя або падіння на спину чи на відведену і зігнуту в лікті руку. Найбільш характерна локалізація переломів – область тіла і акроміального відростка. У дітей переломи завжди підокістні і рідко дають зміщення.
     Слід пам’ятати, що латеральний кінець акроміального відростка лопатки костеніє із декількох точок, які з’являються після 13 років. На протязі декількох років вони мають неправильні обриси і безструктурні, цьому ці точки часто приймають за травматичні відламки або остеохондропатію. Але остеохондропатія в цьому відділі взагалі не зустрічається, перелом же, як правило, локалізується в області скостенілого і сформованого відділа. Синостоз наступає в 18 – 22 роки
    
     Мал.16. Додаткове ядро скостеніння кута лопатки (схема)

      За ізольований перелом нижнього кута лопатки помилково може бути прийнято її додаткове самостійне трикутне ядро скостеніння (мал.). Воно з’являється у пубертантному періоді (12 – 14 років) і, як правило зливається з кісткою у віці 17 – 19 (максимум 20 – 25) років. На користь перелома говорить зміщення відламків і нерівність їх суміжних поверхонь.
     Загальні особливості діагностики. Вивчаючи знімки лопатки, рентгенолог та експерт не повинні забувати про можливість комбінованого пошкодження і вивчити на знімку сусідні відділи скелета – плечову кістку, ключицю, ребра. Слід обов’язково пам’ятати, що при переломах лопатки можуть виникати супутні переломи ребер під нею розгинального характера.  Якщо можливість цього буде втрачена, то діагностика може бути неповною, а лікувальні і експертні міроприємства і висновки недостатніми.

     

Рентгенографія виконується в задній та  бічній проекціях. Показниками норми просторового розміщення лопатки є: розміщення медіального кута на відстані приблизно 4 см від відповідних бокових поверхонь тіл хребців; величина кута, що утворений при пересіченні ліній проведених через гребінь лопатки та дотиково до бічних поверхонь тіл хребців рівна 80 - 85°. Крім того підлягають оцінці форма, розміри, контури та структура тіла, та акроміального відростку і суглобової ямки лопатки, а також контур і структура горизонтальної частини і коліна дзьобоподібного відростку. Одним з критеріїв оцінки при цьому є прямолінійність, непреривність ліній, утворюючих т. зв. „фігуру перехреста” (Майкова-Строганова В.С., Рохлін Д.Г., 1957).Утворюють її дві склерозовані лінії, одна з яких направлена згори і медіально вниз та латерально, друга – в протилежному напрямку під кутом приблизно 20-25° до першої. Анатомічним субстратом фігури перехреста є відображення основи гребеню лопатки. Діагностична значимість стану фігури перехреста в тому, що порушення непреривності і східцеподібна деформація однієї або обох ліній, що її утворюють, є рентгенологічними  ознаками перелому тіла лопатки та основи акроміального відростку.





Комментарии:
- Система коментариев HyperComments - Система коментариев сайта
Для авто перевода выбырите язык и нажмите:
ВХІД


Запам`ятати
Not a member?
Register now!!
ТОП-10 статтей:


1 - Рентгенологическая оценка изменений легочного рисунка в норме и при патологи


2 - Визуальная диагностика заболеваний пищевода у собак и кошек (часть1)


3 - Диагностика заболеваний пищевода (общие положения)


4 - Визуальная диагностика отдельных заболеваний пищевода


5 - Діагностика новоутворень


6 - Слизистая киста желчного пузыря (мукоцеле) у собак


7 - Пошкодження ключиці


8 - Рентгенологическая оценка изменений легочного рисунка в норме и при патологи(Окончание)


9 - Формування зображення


10 - Переломи кісток стопи (1)
 

© 2008-2017 Радиологический Портал

mail to admin
При використанні представлених матеріалів
посилання та вказання автора обов`язкове
     Сторінка згенерована за 0.072 с.
Page copy protected against web site content infringement by Copyscape