Вы должны установить, или обновить Flash Player, чтоб просматривать этот сайт.
Установить Flash Player
 РАДИОЛОГИЧЕСКИЙ ПОРТАЛ
  радиология человека и животных

  to do to see and to describe
Травми кінцівок
Загальні принципи рентгенологічного дослідження кісток та суглобівдіагностика механізмів переломівРентгенологічна оцінка давності пошкодженьОцінка давності...2Пошкодження лопаткиПошкодження ключиціВивихи плечаПереломи плечової кісткиПереломи діафізу плечової кісткиПереломи дистального кінця плечової кісткиВивихи передпліччяПереломи кісток передпліччяПереломи діафізів кісток передпліччяПереломи дистальних кінців кісток передпліччяТравматичні вивихи кісток зап’ясткаПереломи кісток кистіВивихи в зап’ястково-п’ясткових суглобах.Пошкодження кісток і суглобів нижніх кінцівокВивихи стегнаПереломи діафізу стегнової кісткиПереломи дистального кінця стегнової кісткиТравматичні вивихи гомілкиПереломи проксимального кінця кісток гомілкиПереломи діафізів гомілкових кістокПереломи в області гомілково-стопного суглоба.Вивихи стопи Переломи кісток стопи (1)Перелом кісток стопи (2)ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА ТА ПРИЧИНИ ДІАГНОСТИЧНИХ ПОМИЛОК ПРИ ПЕРЕЛОМАХ ТА ВИВИХАХКороткий словник епонімічних термінівПатологическая биомеханика, вывихи и переломы


Автор:Стовба В.Г.
м. Полтава Україна
Рентгенологічні дослідження » Кістково-суглобова система » Травми кінцівок

Всего голосов:

    ВИВИХИ ГОМІЛКИ ТА ПОШКОДЖЕННЯ НАДКОЛІНКА

    
Травматичні вивихи гомілки зустрічаються порівняно рідко. Вони складають 1,5 – 2 %  по відношенню до вивихів інших локалізацій. У чоловіків вони зустрічаються значно частіше, чим у жінок. Розрізняють повні і неповні вивихи гомілки. Повні вивихи наступають, як правило, при зміщенні гомілки вперед або назад, неповні (підвивихи) – в результаті зміщення гомілки назовні або всередину. До неповних вивихів можуть бути віднесені і ротаційні вивихи гомілки, які виникають досить рідко. Така частота вивихів пояснюється анатомо-фізіологічними особливостями колінного суглоба, який по своїй анатомічній складності і біомеханіці займає особливе місце.

    
     Мал.199. Основні типи вивихів гомілки і надколінка. 1 – нормальний колінний суглоб (для порівняння); 2 – зовнішній вивих гомілки; 3 – передній вивих гомілки; 4а – зовнішній вивих надколінка; 4б – напрямок зміщення надколінка (стрілка)  при його вивиху і повороті навкруги осі; 5 – підвивих гомілки всередину (клиноподібна деформація суглобової щілини).

    Під вивихом гомілки розуміють вивих великогомілкової кістки, так як малогомілкова кістка не входить в сполучення з дистальною суглобовою поверхнею стегна. Частіше за все в клінічній практиці зустрічаються передньо-зовнішні вивихи. Вивихи гомілки, як правило, супроводжуються значними пошкодженнями сумочно-зв’язкового апарата, часто – внутрішньосуглобовими переломами, а також серйозними порушеннями судинно-нервового пучка, особливо при задніх вивихах, з послідуючою загрозою некроза кінцівки.
          Механогенез. Вивих гомілки може виникнути як від прямої дії  , так і від дуже складної непрямої дії травмуючої сили. Причому травма завжди дуже складна, так як вивих може виникнути тільки при розриві як бокових, так і хрестоподібних зв’язок. Для переднього вивиха характерна сила, що діє на перерозігнуту гомілку, для заднього – на максимально зігнуту в колінному суглобі, а бокові вивихи виникають при дії сили в момент згинання із зовнішньою або внутрішньою ротацією гомілки.
    
    

    Мал.200. Схема непрямого механізма вивиха гомілки.

    
    
    
     Найбільш типовий непрямий механізм переднього вивиха можливий при падінні з висоти на випрямлені ноги. При цьому сила, що діє по поздовжній осі стегна, переходячи на фіксовану гомілку, викликає подальше перерозгинання в колінному суглобі з послідуючим зміщенням стегна назад. В цих умовах задній сумочно-зв’язковий аппарат, створюючи опір, спочатку напружується, а потім розривається, точка опори переміщується на суглобову поверхню великогомілкової кістки, по якій і зісковзують виростки стегна назад, значить стегно утворює двоплечовий ричаг з коротким плечем і точкою опори, розміщеною внутрішньосуглобово. Передній вивих можливий і при зігнутій гомілці, але в цих випадках фіксованим повинно бути стегно.
     Механізм задніх вивихів характеризується зворотнім співвідношенням згинання-розгинання, а також напрямком діючої сили.
    
Рентгенограми в двох проекціях дозволяють виявити не тільки вид вивиха і ступінь зміщення великогомілкової кістки, але і виключити можливий остеоепіфізеоліз стегнової кістки в молодому віці, а також внутрішньосуглобові переломи.


     Мал.201. Рентгенограма колінного суглоба   в боковій проекції. Задній вивих гомілки.
    

     Мал.202. Рентгенограма колінного суглоба  в боковій проекції. Травматичний     епіфізеоліз стегнової кістки.
    
    
Мал.203. Рентгенограми колінного суглоба в прямій та бічній проекціях. Вивих гомілки вперед і всередину.

         Значно складніше розпізнати підвивихи. Їх діагностика основана на виявленні неповної відповідності суглобових поверхонь стегнової і великогомілкової кісток і клиноподібній деформації суглобової щілини.
     Ізольовані вивихи головки малогомілкової кістки виникають рідко і, як правило, від прямого удара по проксимальному кінцю малогомілкової кістки. Рентгенограма в боковій проекції дає чітке уявлення про наявність чи відсутність вивиха.
     Переломи надколінка трапляються досить часто (1 – 2 % випадків усіх переломів кінцівок) і виникають, як правило, внаслідок прямої травми – від удару по коліну або падінні на зігнуте коліно. Непрямі відривні переломи трапляються рідко, переважно у дітей і підлітків, внаслідок скорочення чотириголового м’яза стегна. Найчастіше бувають поперечні переломи посередині надколінка або вище, рідше – осколкові. Дуже рідко трапляються крайові і поздовжні переломи надколінка.
     Ступінь зміщення відламків залежить від ступеня пошкодження власного зв’язкового апарата (волокон сухожилка чотириголового м’яза), який охоплює надколінок і переходить у власну зв’язку, а також міцного бокового апоневроза.
    
Мал.204. Рентгенограма колінного суглоба в боковій проекції. Поперечний перелом надколінка з незначним розходжен ням відламків. Гемартроз.

    Важливим у діагностиці переломів надколінка є рентгенологічне дослідження – визначення кількості відламків і ступеня їх зміщення. При крайових і поздовжніх переломах їх слід диференціювати з природженими аномаліями (patella bipartita, patella tripartita). Для цього вдаються до порівняльної рентгенографії другого колінного суглоба, оскільки ця аномалія симетрична. При наявності декількох точок скостеніння надколінка суміжні їх контури гладкі, покриті замикаючою пластинкою, краї закруглені.Просвітлення, зумовлені точками скостеніння, що не
злилися, локалізується в нижньому або зовнішньому відділі.

    
     Мал. 205. Рентгенограма колінного суглоба в аксіальній проекції. Поздовжній перелом надколінка з незначним розходженням відламків.

    
Слід пам’ятати, що інколи незлиття точок скостеніння спостерігається у фронтальній площині (при епіфізарній дисплазії). Перелом може локалізуватися на любому рівні, контури відламків нечіткі. 
    
    
     Мал. 206. Схеми аномалій (а) та переломів   (б) надколінка.                                                                     

    
     У сумнівниї випадках найбільш вагомим доказом на користь перелома слугує тільки кісткове зрощення через деякий час. Але, звісно, що це пізній, а не ранній діагноз.

     

                                                                  а                                               б
     Мал.207.  Рентгенограми колінного суглоба в бічних проекціях: а - осколковий перелом надколінка під час ДШП при ударі коліном об щиток приладів; б – поперечний перелом верхнього полюса надколінка під час ДШП при ударі коліном об щиток приладів.

    Травматичні вивихи надколінка зустрічаються порівняно рідко і складають, згідно різних статистичних даних, 0,4 – 0,7 %  від усіх вивихів.Особливість цих пошкоджень є в тому, що вони часто схильні до рецидивів, а переходячи у звичні вивихи, як правило, тягнуть за собою розвиток вальгусного відхилення гомілки, прогресуюче порушення функції і обмеженість трудової діяльності.
     Частіше  за все зустрічаються зовнішньо-бокові вивихи (до 98 % ), рідше – всередину і вгору ( при розриві власної зв’язки надколінка ), а якщо пошкоджується сухожилок чотирьохголового м’яза, виникають вивихи вниз. При бокових вивихах надколінок зміщується назовні або всередину, а при вертикальних – навкруги своєї осі. Капсула суглоба, а також бокові зв’язки – тримачі надколінка – при всіх видах вивихів, як правило, розриваються на протилежному вивиху боці.
    
Слід пам’ятати, що при розгинанні кінцівки в колінному суглобі надколінок у фізіологічних умовах ковзає далеко вгору вздовж передньої поверхні стегнової кістки. Не знаючи нормальної рентгеноанатомічної картини, можливо підозрювати вивих надколінка там, де його немає зовсім.


     Мал.208. Рентгенограма колінного суглоба в аксіальній проекції. Зовнішньо-  боковий переломо-вивих надколінка.
    
Мал.209. Рентгенограми колінного суглоба в прямій і боковій проекціях. Вивих надколінка назовні.
     Механогенез. В механізмі вивихів надколінка, окрім вирішуючої дії, частіше за все прямої дії сили в сполученні з різким скороченням чотирьохголового м’яза стегна, суттєву роль грають такі фактори, як виражене genu valgum або випадковий стан приведеної гомілки з внутрішньою ротацією в момент травми, а також ступінь вистояння переднього відділа  зовнішнього виростка стегна і невідповідності напрямку чотирьохголового м’яза стегна і напрямком власної зв’язки надколінка.
     Бокові вивихи виникають, як правило, при розігнутій гомілці, коли прямий м’яз стегна знаходиться в розслабленому стані. В положенні згинання вивих надколінка неможливий, так як внаслідок щільного прилягання до міжвиросткової поверхні стегна він стає нерухомим.
     Вертикальні вивихи, навпаки, можливі і при зігнутій гомілці, коли надколінок розміщується в нижньому відділі міжвиросткової ямки. Удар, нанесений спереду і збоку, зміщує його навкруги вертикальної осі, а рефлекторне скорочення чотирьохголового м’яза підсилює і закріплює це зміщення.
     Рентгенографічне дослідження підтверджує і уточнює діагноз. Особливо характерними є знімки, проведені при зігнутих колінах і дотиковому напрямі центрального променя спереду знизу вгору або зверху вниз.
     Особливості діагностики при вивихах гомілки та пошкодженнях надколінка. Хоча діагностика повних вивихів і не  несе за собою значних труднощів, інколи, особливо у випадках виражених гемартрозів і набряків в області колінного суглоба, без рентгенологічного дослідження виставити діагноз надзвичайно важко. Відмова від рентгенологічного дослідження є  грубою помилкою.

    
Важливо пам’ятати і ту обставину, що, окрім типових бокових вивихів надколінка, зустрічаються торсійні або вертикальні, при яких надколінок повертається навкруги своєї поздовжньої соі на 90*, а також внутрішньосуглобові вивихи з внадренням його в колінний суглоб, між суглобовими поверхнями стегнової і великогомілкової кісток з розривом власної зв’язки надколінка або сухожилка чотирьохголового м’язу
       
     а                                              б
     Мал.210. Рентгенограми колінного суглоба в бічних  проекціях:
     а – осколковий перелом надколінка; б – стан після оперативного втручання.
     Уточнити діагноз можливо тільки за допомогою рентгенологічного дослідження, якому відводиться вирішальна роль. Вивихи з внадренням підлягають невідкладному оперативному втручанню.
     Особливості спортивної тавми. Вивих надколінка у спортсменів зустрічається досить часто. Механізм його такий: ротація гомілки назовні при одночасному її відведенні і розгинанні в колінному суглобі. Внаслідок цього виникає розрив Lacertus fibrosus і внутрішнього відділа капсули суглоба паралельно краю надколінка. Надколінок, позбавлений фіксації з внутрішнього боку, під дією розгиначів гомілки зміщується назовні (зовнішній боковий вивих надколінка).
        
1                               2
     Мал. 211. Схеми атипових вивихів надколінка: 1 – торсійні або вертикальні;  2 – внутрішньосуглобові з внадренням.

          Вивих надколінка частіше зустрічається у жінок. Фактором ризику є вальгусна установка колінних суглобів.
     Неповний вивих надколінка зустрічається так же часто, як і повний. На відміну від повного вивиха, надколінок зміщується лише до зовнішнього виростка стегна.
     Перелом надколінка у спртсменів трапляється в результаті падіння на зігнуте коліно. Частіше за все спостерігаються поперечні переломи надколінка, рідше – сегментарні, осколкові, вертикальні та інші види.

     

     





Комментарии:
- Система коментариев HyperComments - Система коментариев сайта
Для авто перевода выбырите язык и нажмите:
ВХІД


Запам`ятати
Not a member?
Register now!!
ТОП-10 статтей:


1 - Рентгенологическая оценка изменений легочного рисунка в норме и при патологи


2 - Визуальная диагностика заболеваний пищевода у собак и кошек (часть1)


3 - Диагностика заболеваний пищевода (общие положения)


4 - Визуальная диагностика отдельных заболеваний пищевода


5 - Діагностика новоутворень


6 - Слизистая киста желчного пузыря (мукоцеле) у собак


7 - Пошкодження ключиці


8 - Рентгенологическая оценка изменений легочного рисунка в норме и при патологи(Окончание)


9 - Формування зображення


10 - Переломи кісток стопи (1)
 

© 2008-2017 Радиологический Портал

mail to admin
При використанні представлених матеріалів
посилання та вказання автора обов`язкове
     Сторінка згенерована за 0.154 с.
Page copy protected against web site content infringement by Copyscape