Вы должны установить, или обновить Flash Player, чтоб просматривать этот сайт.
Установить Flash Player
 РАДИОЛОГИЧЕСКИЙ ПОРТАЛ
  радиология человека и животных

  to do to see and to describe
Травми кінцівок
Загальні принципи рентгенологічного дослідження кісток та суглобівдіагностика механізмів переломівРентгенологічна оцінка давності пошкодженьОцінка давності...2Пошкодження лопаткиПошкодження ключиціВивихи плечаПереломи плечової кісткиПереломи діафізу плечової кісткиПереломи дистального кінця плечової кісткиВивихи передпліччяПереломи кісток передпліччяПереломи діафізів кісток передпліччяПереломи дистальних кінців кісток передпліччяТравматичні вивихи кісток зап’ясткаПереломи кісток кистіВивихи в зап’ястково-п’ясткових суглобах.Пошкодження кісток і суглобів нижніх кінцівокВивихи стегнаПереломи діафізу стегнової кісткиПереломи дистального кінця стегнової кісткиТравматичні вивихи гомілкиПереломи проксимального кінця кісток гомілкиПереломи діафізів гомілкових кістокПереломи в області гомілково-стопного суглоба.Вивихи стопи Переломи кісток стопи (1)Перелом кісток стопи (2)ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА ТА ПРИЧИНИ ДІАГНОСТИЧНИХ ПОМИЛОК ПРИ ПЕРЕЛОМАХ ТА ВИВИХАХКороткий словник епонімічних термінівПатологическая биомеханика, вывихи и переломы


Автор:Стовба В.Г.
м. Полтава Україна
Рентгенологічні дослідження » Кістково-суглобова система » Травми кінцівок

Всего голосов:

ПЕРЕЛОМИ ДІАФІЗУ СТЕГНОВОЇ КІСТКИ
    
     Переломи діафізу стегнової кістки. Ці пошкодження частіше за все виникають внаслідок прямої травми, рідше – внаслідок непрямої травми. Переломи стегнової кістки становлять близько 10% усіх переломів скелета. Переломи діафізу стегнової кістки складають 25 % від усіх переломів стегнової кістки.
    
     Мал.177. Рентгенограма стегнової кістки в прямій задній проекції.
     39- латеральна поверхня стегнової кістки; 40- медіальна поверхня стегнової кістки. 

     


     Мал. 178. Рентгенограма проксимальної третини стегнової кістки в прямій задній проекції.
     35 - великий вертлюг; 37 - малий вертлюг; 38 -міжвертлюговий гребінь; 39 - латеральна поверхня діафізу стегнової кістки; 340 - медіальна поверхня діафізу стегнової кістки;47 – третій вертлюг.

    Діафізарні переломи стегнової кістки належать до тяжких травм, оскільки часто супроводжуються значним (до 1,5 л) крововиливом у тканини. Виникають внаслідок прямої і непрямої травми і можуть локалізу­ватись на різних рівнях діафізу. Розрізняють переломи верхньої, середньої і нижньої третин діафізу стегнової кістки. Найчастіше зустрічаються переломи в середній третині стегна. Залежно від механогенезу існують різні види переломів діафізу стегнової кістки (поперечний, осколковий, подвійний, косий, спіральний із зміщенням і без зміщення відламків тощо).
     Зміщення відламків зумовлено рефлекторним скоро­ченням м'язів стегна, що мають різні місця прикріплен­ня і напрямки тяги, а також масою периферичного сег­мента. Так, при переломах у верхній третині діафізу стегнової кістки центральний відламок відводиться сід­ничними м'язами, а клубово-поперековим м'язом що прикріплюється до малого вертлюга, згинається і дещо ротується назовні. Чим вище перелом, тим відведення і згинання відламка будуть більшими.   При локалізації перелому в області проксимальної третини стегнової кістки переферичний відламок внаслідок тяги, яка створюється м’язами, що приводять, зміщується всередину і підтягується вгору, а центральний відламок під дією тяги переважно середнього сідничного та попереково – клубового м’язів відводиться, зміщується вперед і ротується назовні. Центральний і периферичний відламки розміщуються під кутом, який відкритий всередину.
     Периферичний відламок приводиться привідними м язами, довгими м'язами стегна підтягується догори а під масою периферичного сегмента зміщується назад і дещо ротується назовні. При переломах у середній тре­тині такого згинання і відведення центрального відлам­ка не буває, тому що сідничним м'язам протидіють м'язи-аддуктори.
     При переломах середньої третини стегнової кістки зміщення відламків обумовлено головним чином направленням дії травмуючої сили. Вони можуть зміщуватися в різних напрямах, в тому числі розміщуватися під кутом, який відкритий вперед. Як правило, одночасно спостерігається зміщення відламків по довжині і відведення центрального відламка назовні.
     Якщо є перелом нижньої третини стегнової кістки центральний відламок утримується на місці зрівноваже­ною тягою м'язів-антагоністів, а периферичний зміщує­ться назад під впливом скорочення сильного литкового м’яза. І чим коротший буде периферичний відламок тим більше він згинається назад. Якщо своєчасно це зміщен­ня не усунути, воно загрожує порушенням кровообігу внаслідок перетиснення підколінних судин.     Переломи нижньої третини стегнової кістки зазвичай супроводжуються зміщенням периферичного відламка назад (тяга ікроножного м’яза), а центрального всередину (тяга привідної групи м’язів). Аналогічно розміщуються відламки і при надвиросткових переломах стегнової кістки.
     Діагностика переломів діафізу стегнової кістки не утруднена (зміщуються відламки). Під час огляду видно припухлість і класичну деформацію стегна — га­ліфе, вимушене положення кінцівки і її вкорочення При пальпації визначають різку болючість і патологічну ру­хомість, можна викликати, хоч це не бажано крепіта­цію відламків. Активні рухи неможливі. Рентгенологіч­но у двох проекціях уточнюють характер перелому.
     У дорослих переважають поперечні, гвинтоподібні і косі переломи зі зміщенням відламків, у дітей – косі, субпериостальні без значного зміщення відламків, а також з їх зміщенням. Поперечні переломи частіше виникають від прямого механізму травми (удар по стегну бампером автомобіля, що рухається, чи удар іншим предметом); гвинтоподібні і косі переломи частіше виникають при непрямій травмі. В обох випадках можуть виникнути крупно – і дрібноосколочні переломи. Останні частіше виникають при наїзді колесом автомобіля, трактора або якщо на стегно падає великий вантаж. Вони можуть локалізуватися на різних рівнях і характеризуються типовим зміщенням відламків, яке в значній мірі залежить від розміщення лінії перелому по відношенні до місця прикріплення різних груп м’язів (мал.).
    
Мал.179.  Типові зміщення відламків діафізу стегнової кістки в залежності від рівня перелому (схема): 1 – при переломах у верхній третині стегнової кістки; 2 – при переломах у середній третині стегнової кістки; 3 – при переломах у нижній третині стегнової кістки.

         В області дистального відділу стегнової кістки нерідко виникають Т – і У – подібні переломи, які проникають в суглоб, а також пошкодження менісків. При оцінці відношення перелому до колінного суглоба необхідно враховувати, що суглобова капсула прикріплюється дещо (на 1 – 1,5 см) вище суглобових поверхонь, а на великогомілковій кістці – вздовж суглобового краю. При надвиросткових переломах завжди існує небезпека здавлення і поранення гострими кінцями відламків судинно – нервового пучка в підколінній западині, а також верхнього завороту колінного суглоба.
     Перед розглядом різних видів переломів діафіза стегнової кістки слід нагадати, що в процесі розповсюдження руйнування послідовно змінюються деформуючі типи руйнувань. Розривні зусилля (1 тип руйнування) змінюються зсувовими (11 тип), а останній – зрізуючими (111 тип). У відповідності зі змінами типів руйнування виділені і зони зламу. Така поведінка довгої трубчастої кістки при механічному навантаженні характеризує нормальний розвиток внутрішніх напружень в кістковій тканині.
     У випадках симетричного поперечного згину діафіза стегнової кістки можливо формування як безосколочного поперечного, так і осколочного переломів.
    
Безосколочний поперечний перелом характеризується тим, що зони первинного розриву та долому розміщуються приблизно на одному рівні. На “бокових” поверхнях діафіза від магістральної тріщини, як правило, відходять поперечні тріщини, які утворюють з магістральною тріщиною кут, який відкритий до місця дії. Наявність та направлення тріщин дозволяють експерту однозначно діагностувати напрям згину (мал.180.).

    
     Мал. 180. Топографія напруження (а) та механізм утворення (б) поперечного перелому діафізу стегнової кістки (схема).

     

         При симетричному згині в силу швидкого роздвоєння магістральної тріщини нерідко виникають осколочні переломи, які вперше описані ще Мессерером. При цих умовах деформації кістковий осколок в профіль часто має форму рівнобічного трикутника. Вершина його завжди вказує на напрям згину, а основа розміщується в місці дії зовнішньої сили (мал.181.). Рівнобічність кісткового осколка пояснюється симетричним розповсюдженням напруг по обидва боки від вектора дії, що встановлено при електротензометричних дослідженнях.
    
Мал. 181. Топографія напруження (а) та механізм утворення (б) осколочного перелому діафізу стегнової кістки.

       Гвинтоподібний (конструкційний) безосколочний перелом діафіза стегнової кістки виникає в результаті ротаційної деформації, коли на кінці кістки діє пара сил, які рівні по величині, але зворотні по напрямах. При цьому одна з них – сила зовнішньої дії ( наприклад, тангенційний удар виступаючими частинами транспорту), інша – сила, що протидіє у вигляді “ фіксації опорної ноги” чи протидія напруженого капсулярно – зв’язочного апарата в суглобі (наприклад, при вивертанні руки). В першу фазу утворення гвинтоподібного перелому від дії розтягуючих сил і перпендикулярно їм формується гвинтова частина перелома, яка по гелікоїдній поверхні огинає діафіз; в другу фазу – вплив обертових моментів, що продовжується,            “розкриває “ гвинтову частину перелома. При цьому фрагмент кісткової трубки, що залишився неушкодженим, розправляється і формується друга частина – пряма, що з’єднує кінці гвинтової. Щоб виявити напрям обертання кінців відламків кістки, необхідно від любої точки гвинтової частини відновити перпендикуляри в дистальному і проксимальному напрямах, які і вкажуть на напрям обертання кінців (мал.182.).
    
Мал. 182. Топографія розміщення головних силових напруг (а) і механізму утворення (б) гвинтоподібного перелому діафізу стегнової кістки (схема).

        Конструкційні переломи діафіза стегна можливі і при поздовжньому згині, коли вектор зовнішньої сили орієнтується вздовж анатомічної чи механічної осі діафіза.

     

    Це можливо при падінні людини з висоти на випрямлені ноги. Якщо вектор навантаження співпадає з анатомічною віссю діафіза, то його кісткова тканина по всій окружності має рівномірне стискання і формується забитий перелом в метафізарній ділянці (мал.).
    
     Мал.183. Механізм утворення забитого перелому метадіафізу (схема).

    
    
Слід пам’ятати, що сполучення різних видів деформацій може змінювати нормальний розвиток внутрішніх напружень кістки і породжувати в кістковій тканині складний напружений стан. Такий стан можливий при одномоментному поєднанні згину і вертіння, що часто спостерігається при транспортній травмі.

        
    
     Мал.184. Варіанти осколочних клиноподібної форми переломів стегнових кісток від удару бампером автомобіля.

    Сукупність поперечного згину і вертіння породжує переломи з косопоперечною або косою траекторією (площиною) магістрального руйнування. Незалежно від способу навантаження (удар або тиск) зона розриву складає менше 1/3 поперечного розрізу кістки, що можливо
пояснити стрімкістю її руйнування при швидкій зміні розтягуючих напружень дотиковими.

    
     Мал.185. Рентгенограма правого стегна в бічні проекції. Поперечний перелом діафізу на межі середньої та дистальної третин зі зміщенням на ширину кістки та заходженням до 8,0 см.

    Внаслідок сполучення деформацій виявляється асиметричність у розвитку руйнування кістки. На ділянці зламу, що розміщений проти напряму вертіння, відповідно зоні зсуву формується досить довгий напівкруглий плавний східцеподібний перехід в долом, тоді як злам на боці, куди направлено вертіння, відразу ж круто переходить в долом з глибоко підритим краєм перелому. В зоні долому траекторія перелома завжди має косий напрям відносно повздовжньої осі кістки і складає з нею кут приблизо 45°. Кінець одного із відламків формується у вигляді “козирька”, на зустрічному відламку форма руйнування має дзеркальне відображення козирькоподібного виступу.
    
Мал.186. Рентгенограма правого стегна в бічні проекції. Бампер-перелом діафізу на межі середньої та дистальної третин.

    Особливості спортивної травми. Переломи стегна у спортсменів зустрічаються рідко. Найбільш часта локалізація перелома спостерігається в області діафіза (у альпіністів і мотоциклістів). Переломи діафіза стегна виникають в результаті прямої травми (удар, стискання), а також непрямої травми (перекрут, перегин). Переломи виростків стегна найбільш часто виникають у мотогонщиків і гірськолижників.
    





Комментарии:
- Система коментариев HyperComments - Система коментариев сайта
Для авто перевода выбырите язык и нажмите:
ВХІД


Запам`ятати
Not a member?
Register now!!
ТОП-10 статтей:


1 - Рентгенологическая оценка изменений легочного рисунка в норме и при патологи


2 - Визуальная диагностика заболеваний пищевода у собак и кошек (часть1)


3 - Диагностика заболеваний пищевода (общие положения)


4 - Визуальная диагностика отдельных заболеваний пищевода


5 - Діагностика новоутворень


6 - Слизистая киста желчного пузыря (мукоцеле) у собак


7 - Пошкодження ключиці


8 - Рентгенологическая оценка изменений легочного рисунка в норме и при патологи(Окончание)


9 - Формування зображення


10 - Переломи кісток стопи (1)
 

© 2008-2017 Радиологический Портал

mail to admin
При використанні представлених матеріалів
посилання та вказання автора обов`язкове
     Сторінка згенерована за 0.068 с.
Page copy protected against web site content infringement by Copyscape