Вы должны установить, или обновить Flash Player, чтоб просматривать этот сайт.
Установить Flash Player
 РАДИОЛОГИЧЕСКИЙ ПОРТАЛ
  радиология человека и животных

  to do to see and to describe
Травми кінцівок
Загальні принципи рентгенологічного дослідження кісток та суглобівдіагностика механізмів переломівРентгенологічна оцінка давності пошкодженьОцінка давності...2Пошкодження лопаткиПошкодження ключиціВивихи плечаПереломи плечової кісткиПереломи діафізу плечової кісткиПереломи дистального кінця плечової кісткиВивихи передпліччяПереломи кісток передпліччяПереломи діафізів кісток передпліччяПереломи дистальних кінців кісток передпліччяТравматичні вивихи кісток зап’ясткаПереломи кісток кистіВивихи в зап’ястково-п’ясткових суглобах.Пошкодження кісток і суглобів нижніх кінцівокВивихи стегнаПереломи діафізу стегнової кісткиПереломи дистального кінця стегнової кісткиТравматичні вивихи гомілкиПереломи проксимального кінця кісток гомілкиПереломи діафізів гомілкових кістокПереломи в області гомілково-стопного суглоба.Вивихи стопи Переломи кісток стопи (1)Перелом кісток стопи (2)ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА ТА ПРИЧИНИ ДІАГНОСТИЧНИХ ПОМИЛОК ПРИ ПЕРЕЛОМАХ ТА ВИВИХАХКороткий словник епонімічних термінівПатологическая биомеханика, вывихи и переломы


Автор:Стовба В.Г.
м. Полтава Україна
Рентгенологічні дослідження » Кістково-суглобова система » Травми кінцівок

Всего голосов:

РЕНТГЕНОЛОГІЧНА ОЦІНКА ДАВНОСТІ ТРАВМАТИЧНИХ ПОШКОДЖЕНЬ КІСТОК ТА СУГЛОБІВ


     На сучасному етапі досягнень медичної науки оцінка давності пошкоджень кісток людського кістяка є однією з актуальних проблем судової медицини.
     Відновлення кісткової тканини зв’язано з діяльністю кісткових клітин – остеобластів, які утворюють остеобластичну грануляційну тканину, яка переходить в подальшому в остеоідну. Пізніше остеоідна субстанція насичується солями фосфорнокислого кальцію та набуває будови компактної або губчатої кістки.
     Заживання кісткових ран – одна з чудових властивостей організму, регенераційні властивості кістки практично не обмежені. Вони дозволяють виліковувати більшість кісткових пошкоджень без слідів на місці травми  (без рубців та злук). Нормальне та повне зрощення кісткових відламків може бути тільки при допомозі новоутвореної кісткової тканини (кісткової мозолі), яка заповнює щілину між фрагментами зламаної кістки. Для цього необхідна абсолютна нерухомість кістки, тому, що навіть найменша рухомість фрагментів чинить перепону утворенню кісткової тканини. Більш повному заживанню допомагають невеликі щілини між відламками (не менше 0,1 мм). Дякуючи їм походить більш швидке проростання судинної тканини, на основі якої розвивається кісткова мозоль. Як правило, в цьому випадку переломи заживають швидко та без ускладнень.
     Однак практично створити стан абсолютного спокою зламаної кістки дуже важко, а цьому частіше заживання проходить через стадію об’ємної хрящової мозолі, яка створює необхідну нерухомість. І тільки після цього починає формуватися кісткове зрощення. Такий шлях заживання перелому більш довгий, але і він приводить в кінці - кінців до повного зрощення відламків.
     При аналізі літератури по 'заживанню' переломів зустрічається велика кількість підходів, що використовуються при опису регенерації кісткової тканини після травматичного пошкодження.
     Дослідники морфологічних спеціальностей: Хем А., Кормак Д. (1983), Cruess R.L., Dumont J. (1975) та інш. - використовували найбільш просту і зручну в застосуванні модель, вони виділяли три стадії в процесі 'заживання' перелома: фаза запалення, фаза відновлення, фаза перебудови (ремоделювання). Ця схема є основною в більшості досліджень по репарації кісткової тканини після перелому. Так, наприклад, подібної схеми дотримуються сучасні дослідники Лаврищева Г.І., Онопрієнко Г.А. (1996). Автори виділяють такі фази при зрощенні відламків: 1) травматичне запалення; 2) новоутворення з’єднувальної (грануляційної) тканини; 3) формування  і перебудова косткової мозолі (рубця, регенерату).
     Зайченко І.Л. (1958), разробляючи методи, що стимулюють регенерацію кісктвової тканини, вважав оптимальним ромежовувати 6 стадій при 'заживанні' перелому:

  • перша - 'порушення життєвих процесів зламаної кістки з послідуючою дестабілізацією кліткових елементів';
  • друга - кліткова проліферація;
  • третя - диференціація тканин;
  • четверта - епігенез остеоідної тканини;
  • п’ята - спонгізація остеоідної тканини і утворення остеонів;
  • шоста - 'створення пластинчатої кістки'.

    Подібний підхід має місце в роботі Коржа А.А., Білоуса А.М., Панкова Е.Я. (1972). Автори розглядають клініко-морфологічні аспекти 'заживання' перелому на органному, тканьовому, клтковому і біохімічному рівнях і виділяють такі стадії зрощення перелому:

  • катаболізм тканьових структур і дедиференціювання, проліферація кліткових елементів;
  • утворення і диференціювання тканьових структур;
  • утворення ангіогенної кісткової структури;
  • процеси остаточної перебудови і резорбції збиткового регенерату кістки з утвореннямм пластинчатих кісткових структур, відновленням структури и функції кістки.

    Каплан А.В. (1956), розглядаючи клінічні аспекти переломів кісток і методи їх лікування, виділяє в процесі регенерації кістки п’ять фаз:

  • утворення зародкової тканини;
  • диференціація зародкової тканини в остеоідну;
  •  утворення кістковомізкових порожнин;
  • звапнення та окостеніння мозолі;
  • перебудова та  пристосування мозолі до статико-динамічної функції.

    Судово-медична модель 'заживання' перелому має в основі часовий показник, який взаємозв’язаний з морфологією процесів, які проходять при регенерації кісткової тканини.
     Як правило, виділяють такі часові проміжки:

  • 0-0,5 год.,
  • 0,5-1 год.,
  • 1-3 год.,
  • 3-6 год.,
  • 6-12 год.,
  • 12-24 год.,
  • 1-2 дні і т. п.

Кожному часовому проміжку відповідає характерна морфологічна картина. Особливістю судово-медицичної схеми є те, що тут необхідно виділити та використувати об’єктивні морфологічні критерії, на основі яких можливо судити про час, який пройшов з моменту утворення пошкодження. У більшості випадків, таким критерієм є конкретна морфологічна ознака (явище) або його зміна (процес). Бажано, щоб часові інтервали, характерні для цих критеріїв, були статистично достовірними.
     Не дивлячись на досить великий об’єм знань по репарації кісткової тканини, накопичений в травматології та патоморфології, прикладні судово-медицичні схеми по вирішенні питань при життєвості та давності переломів не вироблені.
     В судово-медичній практиці використовують для оцінки термінів зрощення переломів виключно клінічні  показники.
     В травматології основними критеріями зрощення переломів є:

  • клінічний стан пошкоджених кінцівок;
  • рентгенологічна характеристика репаративної регенерації кісткової  тканини в зоні перелому.

     Клінічний стан оцінюється по відновленню первинної функції опорно-рухомого апарату, а рентгенологічно - по утворенню кісткової мозолі в місці перелому. При цьому суттєво важливо,  що ні з’єднувальнотканна, ні хрящова, ні остеоідна мозолі, які утворюються до повноцінної кісткової мозолі, рентгенологічно не виявляються.
     Розглянемо суть та етапи репаративного процесу, який проходить шляхом утворення так званої “мозолі”, в тому числі його рентгенологічні аспекти.
     Ця мозоль утворюється із ендосту, самої кісткової речовини та периосту (ендостальна, інтермедіарна та периостальна мозоль). Головна, різко переважаюча роль при зрощенні, про що свідчать рентгенологічні спостереження, доводиться на частку периостальної мозолі.
     Розвиток мозолі проходить через три стадії – з’єднувальнотканну, остеоідну та кісткову.
     В зоні перелому утворюється велика гематома, кров - звертається, в згусток проникає значна кількість молодих з’єднувальнотканинних елементів, там зростає кількість фібробластів. До 7-10 дня від моменту травми все проростає проліферуючою з’єднувальною тканиною. Потім, при нормальних умовах зрощення, в другій стадії проходить метапластичне перетворення цієї примітивної з’єднувальної тканини в остеоідну, на що потрібно також від 7 до 10 днів. Після цього, уже в третій стадії, остеоідна тканина насичується апатитами і перетворюється в кісткову. Кісткова мозоль спочатку велика, вона має розмиту будову, в подальшому значно повільнішими темпами проходить фаза зворотнього розвитку цієї кісткової мозолі, її перебудова, зменшення та структура реконструкція з доволі поступовим уповільненим відновленням більш чи менш нормальної кісткової архітектоніки.
     Можливим також є виділення таких фаз утворення кістковї мозолі:
     1 фаза-утворення мезенхімальної тканини;
     2 фаза-диференціація клітин мезенхімальної тканини;
     3 фаза-випадання остеоіду;
     4 фаза-випадання солей кальцію;
     5 фаза-диференційована перебудова кісткової мозолі.
     З’єднувальнотканна та остеоідна  мозолі, зрозуміло, рентгенологічно не виявляються. Перші ознаки мозолі з’являються на знімку лише при її звапненні. Час появи кісткової мозолі коливається у дуже широких межах та залежить від цілого ряду умов: від віку, від місця перелому в різних кістках та в різних частинах однієї і тієї ж кістки, від виду зміщення відламків, від ступеня відшарування периосту, від об’єму втягування в процес м’язів навколо кістки, від методу лікування, від ускладнень протікання регенеративного процесу, наприклад інфекцією або яким-небудь загальним захворюванням і т.п. Не треба залишати поза увагою також і нервові впливи. Відкриті переломи заживають значно повільніше закритих. Практично важливо, що якщо на рентгенограмах уже з’явились ознаки звапнення мозолі, консервативна репозиція відламків запізнилась.
     У дорослих перші ніжні хмаркоподібні вогнища звапнення з’являються на рентгенограмі в середньому не раніше 3-4 неділі (на 16-22-й день) після перелому. Одночасно з цим або на декілька днів раніше кінці відламків дещо притупляються і контури коркового шару відламків стають в зоні мозолі дещо нерівними та змазаними, втрачають свою різку обмеженість. В подальшому бокові поверхні, кінці та кути кісток в зоні перелому ще більше заокруглюються, тінь мозолі стає більш інтенсивною і набуває вогнищевий зернистий характер. Потім окремі ділянки зливаються і при повному звапненні кісткова мозоль набуває характеру циркулярної гомогенної маси. Поступово тінь наростає в інтенсивності і наступає так звана кісткова консолідація на 3-4-6-8-му місяці перелому. Таким чином кісткова консолідація коливається в дуже широких межах. На протязі першого року кісткова мозоль продовжує моделюватися, по структурі вона ще не має шароподібної будови, явний повздовжній кістковий малюнок з’являється тільки через 1,5-2 роки. Лінія перелому зникає пізно, в період між 4-м та 8-м місяцем; вона в подальшому, відповідно до розвитку в кістковій речовині поясу остеосклерозу, на рентгенограмах ущільнюється. Ця, більш темна лінія перелому, так званий кістковий шов, простежується навіть тоді, коли кісткова мозоль вже закінчила свій зворотній розвиток, значить-повністю розсмокталась.
     Висновок такий - цілісність кістки при нормальних умовах відновлюється значно повільніше, чим це прийнято вважати в клініці. Рентгенологічні симптоми перебігу процесу заживання перелому значно запізнюються в порівнянні з клінічними симптомами.

продовження >>>



Комментарии:
- Система коментариев HyperComments - Система коментариев сайта
1
18.05.2011
Рима
   Велике спасибі за такий детальний розгляд стадій регенерації та висвітлення думки різних авторів з цього питання. Пригодилося.

   Будь-ласка. Приємно, що ми стали комусь у пригоді.
Admin-group.
Для авто перевода выбырите язык и нажмите:
ВХІД


Запам`ятати
Not a member?
Register now!!
ТОП-10 статтей:


1 - Рентгенологическая оценка изменений легочного рисунка в норме и при патологи


2 - Визуальная диагностика заболеваний пищевода у собак и кошек (часть1)


3 - Диагностика заболеваний пищевода (общие положения)


4 - Визуальная диагностика отдельных заболеваний пищевода


5 - Діагностика новоутворень


6 - Слизистая киста желчного пузыря (мукоцеле) у собак


7 - Пошкодження ключиці


8 - Рентгенологическая оценка изменений легочного рисунка в норме и при патологи(Окончание)


9 - Формування зображення


10 - Переломи кісток стопи (1)
 

© 2008-2017 Радиологический Портал

mail to admin
При використанні представлених матеріалів
посилання та вказання автора обов`язкове
     Сторінка згенерована за 0.056 с.
Page copy protected against web site content infringement by Copyscape