Вы должны установить, или обновить Flash Player, чтоб просматривать этот сайт.
Установить Flash Player
 РАДИОЛОГИЧЕСКИЙ ПОРТАЛ
  радиология человека и животных

  to do to see and to describe
УЗД
ВступІсторія розвитку ультразвукуФізичні властивості УЗВиди датчиків та форма зображенняЕхогенністьAртефакти при УЗБіологічна дія УЗАлгоритм оцінки ехографічного зображенняОсобливості УЗ у тваринУЗД печінкиЖовчний міхурГепатитиЦироз печінкиУЗД селезінкиУЗД сечовидільної системиНиркиУЗД передміхурової залозиУЗД патології статевого апарату дрібних домашніх тваринЕхокардіографія у собакОснови допплерографіїУЗ – діагностика захворювань м`яких тканинУльтразвукові маркери при невідкладних станах у собак і кішокСловник ультразвукових термінівК вопросу о помехах и артефактах при проведении ультразвуковых исследований у собак и кошек


Автор:Стовба В.Г.
м. Полтава Україна
Радіологія тварин » Загальна радіологія » УЗД

Всего голосов:

    УЗД патології статевого апарату дрібних домашніх тварин

    Підготовка та методика дослідження
Розповсюдженість захворювань статевого апарату у самок дрібних домашніх тварин і невираженість симптомів вимагає від лікаря застосування досліджень, що забезпечують значну достовірність і швидкість постановки діагнозу. УЗД в таких випадках забезпечує виконання поставленої задачі, характеризується швидкістю, точністю і безпечністю, є доступним для будь-якого пацієнта.
Випорожнений кишечник і заповнений сечовий міхур роблять метод більш інформативним і більш швидким. Тварина фіксується в лежачому бічному або дорзальному положенні, дослідження проводиться відповідно через бокову або вентральну черевну стінку. Ділянка роботи датчика готують звичайним способом – видалення шерсті, змащення достатньою кількістю гелю. Дослідження розпочинали з пошуку сечового міхура, який слугував анатомічним і акустичним орієнтиром. Зонд зміщували вбік від сечового міхура і досліджували матку в ділянці черевної стінки за останніми пакетами молочної залози.

    УЗ – анатомія
Здорова матка візуалізується як трубчата або округла гіпоехогена структура, що разміщена між сечовим міхуром і прямою кишкою. Краніальніше може бути виявлена біфуркація. В деяких випадках візуалізується гіперехогенна серозна оболонка і гіпоехогенна порожнина матки. Роги матки, що розміщені краніальніше від сечового міхура, практично не відрізняються від петель кишечника.
Нормальні яєчники являють собою структури овальної форми, як правило, однорідної ехоструктури, помірно зниженої ехогенності. Вірогідність ультразвукового контролю розвитку фолікула часу овуляції у суки в даний період часу залишається недоведеною.

    Захворювання матки
Х.Г.Німанд і П.Ф. Сутер з паталогоанатомічної точки зору виділяють 3 групи захворювань матки: піометра, хронічний ендометрит і залозо-кістозна гіперплазія ендометрію. Також мають місце новоутворення в матці.

    Піометра
Під піометрою розуміють накопичення гнійного ексудату в порожнині матки. За даними С. І. Братюхи, І. С. Нагорного та ін. піометра у сук у 80% випадків розвивається внаслідок численних проявів у них несправжньої вагітності, запущених хронічних гнійно-катаральних і гнійних ендометритів, атонії і гіпотонії матки, нейрогормональних порушень в організмі, тощо. В останні роки в гінекологічній практиці виділяють симптомокомплекс уражень матки (ендометритпіометра-комплекс), що розвивається у тварин протягом 2-х місяців після тічки і характеризується значними виділеннями з піхви, збільшенням об"єму живота, полідипсією та поліурією. В залежності від виду, на піометру хворіють 6-7% домашніх тварин. Більш важкий клінічний перебіг, патофізіологічні і патоморфологічні зміни в організмі спостерігаються у сук і кішок. Плодючість тварин, які довго хворіли на піометру, звичайно не відновлюється і нерідко серед хворих тварин трапляються летальні випадки.
Особливе значення для діагностики патології статевого апарату має застосування ультрасонографії, що дає можливість встановити характер ураження і особливості патологічних процесів в матці, а також такі види патології, як кісти і жовті тіла яєчників, тощо.

     

    
Мал. 61. Піометра (порожнина матки заповнена анехогенним рідким вмістом)

    Піометра характеризується розширенням рогів матки, потовщенням іабо розширенням порожнини матки. Ступінь розширення рогів матки може бути різною. Стінка рогів матки візуалізується як ехогенна лінія, порожнина заповнена анехогенним вмістом. Часто виявляються ехогенні структури, які видаються у бік порожнини рогів матки, утворені згортками або новоутвореннями ендометрію.
При ультрасонографії у хворих тварин виявляються ампулоподібні розширення матки, які на екрані монітора мають вигляд сірих утворень (від світлих до темних в залежності від щільності вмістимого) з нерівними контурами, їх ідентифікують між дорсальною стінкою сечового міхура і товстим кишечником. Перетяжки між ампулоподібними розширеннями були світло-сірого кольору. У половини тварин діагностуються дрібні - 5-15 мм – кисти ендометрію і в 20% кисти яєчників.

 

    
Мал.62. Піометра

    Ендометрит
Ендометрит характеризується збільшенням діаметру тіла і рогів матки. Порожнина матки, як правило, незначно розширена або не візуалізується. Роги матки, розміщені краніальніше біфуркації, частіше залишаються непоміченими.

Гіперплазія
Гіперплазія матки проявляється вираженим потовщенням і нерівністю стінок матки. Порожнина матки може бути помітно розширена. Можуть візуалізуватися кисти стінок матки. Роги матки можуть бути помітні значно вище біфуркації.

    Новоутворення
Новоутворення, як правило, мають вигляд як неоднорідні по ехогенності і ехоструктурі маси, що розміщені в каудальній частині черевної порожнини. Неможливо стверджувати, що виявлене утворення є пухлиною матки, якщо при цьому роги матки не розширені і не заповнені анехогенним вмістом. Частіше за все новоутворення представлені лейоміомами.

Мал.63. Новоутворення матки. Сука, 9 років

    Гранульоми і абсцеси
Гранульоми і абсцеси маточної культі розміщені між дорзальною стінкою сечового міхура і товстою кишкою і мають вигляд, як неоднорідна за ехоструктурою маса з нерівними контурами.

    Захворювання яєчників
Ультразвукове дослідження яєчників у нормі значно ускладнене. Якщо їх вдається візуалізувати, то вони рівних контурів, овальної форми, помірно гіпоехогенні та мають однорідну структуру.

    Кистозні захворювання яєчників у собак і кішок.
Кисти – це порожнини, що утворюються в яєчнику з неовульованих зрілих фолікулів, жовтих тіл та інш. Фолікулярні кисти розвиваються з граафових фолікулів. Патогенез утворення кист і кистом – різний: одні види – це продукт порушення ембріогенезу; інші – виникають на фоні запальних процесів різної етіології; поява третіх пов"язане з порушенням гормонального фону.

Мал. 64. Сканограма правого яєчника. Коллі, рижо-біла, 7 років. Багатокамерна киста розмірами 117 на 101 мм

     Діаметр поодиноких кист – від 1 до 5 см. вони також можуть зливатися в групи до 10-ти сантиметрів. При цьому кисти, які їхформують. Невеликі і не пов"язані порожнинами з іншими кистами. Частота виявлення фоллікулярних кист при паталогоанатомічному дослідженні до 16%. Найбільш часто вони зустрічаються у сук, що не народжували або у сук старіше 5 років. Лютеальні кисти відрізняються від фоллікулярних Тим, що їх внутрішня поверхня вислана шаром лютеальної тканини. Киста жовтого тіла формується із жовтого тіла після овуляції. Такі кисти складають біля 2% від усіх випадків виникнення кист. Їх діаметр складає 1,5-3 см і вони не є патологічними утвореннями. Параоваріальні кисти розвиваються із залишків мезонефральних (вольфієвих) або парамезонефральних протоків. Частіше зустрічаються у собак, чим у кішок і розміщуються між яєчником і маточним рогом.
Полікістозно змінені, значно збільшені яєчники, виявляються досить добре. Вони мають вигляд добре окресленого утворення з нерівними гладкими контурами, з тонкими стінками та наявністю перетинок, внутрішній вміст – рідина.
Пухлини яєчників мають різну ультразвукову структуру, як правило, вони змішаної ехогенності, можуть мати кистозний компонент.
Таким чином, УЗД є швидким, доступним і достовірним методом діагностики захворювань статевої системи самок дрібних домашніх тварин. Даний метод необхідно застосовувати у всіх тварин, які страждають на захворювання статевого апарату.
 
Вагітність у тварин
Будь-який власник після в?язки своєї собаки хоче якомога швидше дізнатися, вагітна вона чи ні, а ближче до пологів, коли вагітність можна побачити неозброєним оком – скільки можливо очікувати цуценят. Якщо перше питання викликане тільки цікавістю та нетерпінням, то кількість цуценят стає цінною інформацією під час пологів для правильного прийняття рішень у складних випадках. Особливо це було б важливим для сук, які вже мали проблеми при пологах, або при підозрі, що такі можуть виникнути.

    
Мал. 65. Ехограма вагітності у такси

    У собак вагітність точно діагностується на 15 – 21 день від першої в?язки, коли хоріонічна порожнина виглядає як анехогенний міхур сферичної форми розмірами 1,0-2,0 мм.

Ембріон візуалізується через 5 днів після цього, розміщуючись в центрі порожнини хоріона і досягаючи розмірів 1,0 – 4,0 мм, простежуються скорочення серця плоду. Частота серцевих скорочень складає 110 – 120 ударів за хвилину. Через 25 – 30 днів після в?язки ембріон зміщується на периферію хоріонічної порожнини і його форма стає гантелеподібною. Рухи плоду, розвиток скелету та ідентифікація внутрішніх органів спостерігається між 30 і 50 добою.

    
Мал. 66. Вагітність 21 день. Ротвейлер 2,5 роки. 1 – біляплідні води; 2 – плід (за Кучеренко Ю.Л.)

    На ранній стадії вагітності ембріон примикає до стінки матки, через що його практично не видно. Зародки швидко збільшуються в розмірах і втрачають сферичну форму, стаючи слющеними на вигляд. До 20 доби після овуляції зародок досягає приблизно 7 мм в диаметрі і стає помітним ембріон.
Найбільш швидкий ріст внутрішньоутробного плоду проходить між 32 і 55 днями вагітності; в цей час можливо побачити зачатки кінцівок, які вже можна відрізнити від голови та тулуба. В останні 20 днів вагітності голова, хребет і ребра дають інтенсивний ехо-сигнал, завдяки чому стають легко помітними, видно нирки, плод дуже рухомий.

    Оцінка кількості ембріонів

  • Точна оцінка кількості ембріонів маловірогідна.
  • Найбільша точність досягається під час першого

    дослідження, через 1 місяць після в`язки.

  • Найменш точним є дослідження, яке проводиться на пізній стадії вагітності.
  • Як правило, кількість ембріонів недооцінюється.
  • Чим більше ембріонів, тим менше точність їх визначення.

    Помилки при УЗД в режимі реального часу.

  • Помилково позитивний діагноз – маловірогідний, але після сканування, що підтвердило б наявність вагітності, може спостерігатися резорбція декількох зародків, що пояснює відсутність цуценят.
  • Помилково негативний діагноз – можливий при терміні вагітності менше 23 днів, в малих, по кількості, вагітностях зародиші можуть затінятися кишечником.
  • Переоцінка кількості ембріонів – може трапитися по причині резорбції або при помилках в підрахунках.
  • Недооцінка кількості ембріонів – дуже розповсюджене явище, особливо коли майбутній помет складається більше ніж з 4-х цуценят. Мертві ембріони легко проглянути, якщо мається мало явних ознак їх смерті.

                                    а                                                                 б
    Мал. 67. Сканограми чорного пуделя, вік 6,5 років, 2-а вагітність (а – лівий ріг – 3 цуценяти; б – правий ріг – 3 цуценяти; роди через два дні – 7 цуценят)

    Що таке резорбція?
Довгий час існувала підозра, що деякі діагностовані вагітності перериваються без всяких ознак викиднів. Нещодавно це було підтверджено за допомогою УЗД в режимі реального часу.
Резорбція може трапитися в тому випадку, коли вагітність перервалась раніше 35-го дня. Після смерті зародку (ембріона) його рідина всмоктується в кров, а тканини (оболонки і сам ембріон) обезвожуються і підлягають аутолізу (самоперетравлення тканин). Спонтанна резорбція одного-двох зародків трапляється майже в 10% від всіх випадків вагітності. При цьому вагітність продовжується і цуценята, що залишились, народжуються нормальними і вчасно. Очевидно, причиною резорбції може бути недостатність прогестерону, але часто вона залишається невідомою:

  • можливо це спосіб зменшення кількості зародків;
  • резорбцію можуть викликати деякі види мікроорганізмів;
  • частина зародків зникає через хромосомні аномалії.

    Сонографія корисна для оцінки життєдіяльності плоду в пізні терміни вагітності. Уповільнення числа серцевих скорочень плоду більше ніж у два рази в порівнянні з числом серцевих скорочень матері, зниження рухової активності плоду вказує на серйозні проблеми плоду. Газ виявляється в матці і в плоді через 6 годин після смерті плоду і створює ехогенні зони з тінями.
Сонографія є одним з основних методів виявлення вагітності у дрібних домашніх тварин. Діагностувати вагітність можна з 20 дня після першої в?язки. Сонографія може виявити відхилення в розвитку плоду і його життєздатності.

    Захворювання органів калитки
Ультразвукова діагностика органів калитки досить актуальна. Однак питанням діагнстики патологічних змінів органів калитки, в тому числі пухлинам яєчка, на практиці приділяється мало уваги. Органи розмноження самців розділяють на внутрішні і зовнішні. Сім’яники, придатки сім’яників і сім’єпроводи відносяться до внутрішніх органів, або органів калитки.

    Методика дослідження
Контактний метод дослідження калитки нескладний, доступний і не вимагає спеціальних застосувань. Для процедури використовують високочастотні датчики 7,5 МГц і більше. Це дозволяє візуалізувати сім’яник  та інші анатомічні структури, що роззміщені в калитці, та виявляти об’ємні патологічні утворення. Найбільш зручнми вважаються конвексні і лінійні датчики, але можливово використовувати і секторний датчик зі спеціальною контактною прокладкою. Датчик встановлюють перпендикілярно по відношенню до області дослідження і послідовно отримують сканограми в поперечній, поздовжній і косих площинах правої та лівої половин калитки.Виявлені патологічні утворення вимірюють в поперечному, передньозадньому і поздовжньому напрямках. Окрім дослідження калитки, у пацієнтів з передбачуваною пухлиною сім’яника, необхідно проводити дослідження черевної порожнини з ціллю своєчасного виявлення метастатичного ураження лімфатичних вузлів.

    Аномалії розвитку сім’яників
Анорхізм – вроджена відсутність обох сім’яників. Ультразвукова картина при цій ваді розвитку характекризується відсутністю зображення сім’яників при дослідженні ділянки сім’яників та пахових каналів.
Монорхизм – вроджена відсутність одного сім’яника. При ультразвуковому дослідженні виявляється аплазія або недорозвинення відповідної половини калитки. Єдиний сім’яник, як правило, збільшений в розмірі, структура паренхими не змінена.
Крипторхизм – на спадкова (аутосомальна рецесивна) аномалія розміщення сім’яників. Випадки крипторхизму у чистопорідних інбридних тварин спостерігаються значно частіше, чим у безпорідних. При черевній формі крипторхизму виявити сім’яники досить важко. При відсутності одного або обох сім’яників в порожнині калитки проводять ультразвукове дослідження пахових ділянок в проекції пахавих каналів. Сім’яник, що не опустився, часто зменшений в об’ємі, має нечіткий контур і неоднорідну структуру за рахунок його недорозвинення. Крипторхизм є передпухлиним захворюванням сім’яників.

    Водянка оболонок сім’яника (гідроцеле)
Сонографічно гідроцеле виявляється як скупчення анехогенної рідини навкруги сім’яника. Присутність рідини робить оцінку ехогенності сім’яника ненадійною, і сім’яник може мати патологічний вигляд по відношенню до рідини. Випадки захворювань, що набувають хронічного перебігу, можуть супроводжуватися потовщенням вагинальної оболонки, а запалення та геморрагії можуть призводити до появи внутрішніх перетинок або осаду. Сонографічна картина може бути ідентична паратестикулярному абсцесу або гематоцеле. Диференційна діагностика проводиться на основі клінічної картини або при аспірації вмісту.

    Кисти сім’яника та його придатку (сім’яні кисти, сперматоцеле)
На ультразвукових сканограмах кисти виявляються у вигляді округлих або овальних утворень з гладкими, чіткими контурами, без відбиття від внутрішньої структури. Сім’яні кисти можуть досягати великих розмірів і давата ультразвукову картину, схожу на гідроцеле. Однак, в цьому випадку сім’яник відтіснений кистою і не має навколо рідини, як при гідроцеле.

    Варикоцеле
Це скупчення вигнутих розширених вен, що виникає з венозного лозоподібного сплетіння. Має характерні ультразвукові ознаки. Виявляється у вигляді зони без чітких контурів або у вигляді тяжу, розміщеного позад від сім’яника або над ним і з наявністю сотоподібної структури за рахунок множинних округлих або овальних ділянок без відбиття. Побібна структура обумовлена великою кількістю венозних судин, що попадають в площину сканування.

    Грижа
Видування кишечника через паховий канал, яке є найбільш частою причиною пахових новоутворень. Петлі кишечника можуть досягати калитки і виявлятися ехоскопічно, коли вони заповнені рідиною і перистальтують при довгому дослідженні. При заповненні газом вони дають ехогенну картину з наявністю тіні, що змінює форму при використанні динамічного тесту (натискання датчиком).

    Травма сім’яника
Ультрасонографія дозволяє візуалізувати сім’яник, не дивлячись на наявність гематоми. Однак розрив все таки може бути важким для виявлення, якщо сім’яник фрагментований. Внутрішня структура характеризується вібиттям низької інтенсивності з хаотично розміщеними включеннями середньої та високої інтенсивності. З часом, при організації гематоми, в її структурі починають переважати гіперехогенні включення. Без анамнестичних даних про травму картина може бути подібна інфаркту, абсцесу або пухлині.

    Перекрут сім’яника
На початкових фазах сім’яник має звичайний вигляд. Якщо перекрут не усунути в гострій фазі, гіпоехогенний сім’яник збільшується і може виникнути гідроцеле. В клінічні практиці діагноз перекруту сім’яника проводиться з епідидимоорхітом.

    Епідидиміт / орхіт
Найбільш часте запальне захворювання калитки. Сонографічна карита варіабельна і залежить від стадії і важкості захворювання. Придаток, як правило, збільшений і гіпоехогенний, але може бути інтенсивно ехогенним. В неускладнених випадках епідидиміту сім’яник, як правило, не втягнутий у запальний процес, хоча в тестикулярній паренхимі, що розміщена по сусідству з ним, можуть бути гіпоехогенні вогнища. Орхіт дає гіпоехогенні вогнища, а у важких випадках приводить до виникнення збільшеного гіпоехогенного сім’яника з утворенням вторинного гідроцеле. При хронічному епідидиміті придаток стає ехогенним.
    
Мал.68. Пухлина яєчка (фрагменти сканограм). Кобель 5 років

    Пухлини сім’яника
Ультразвукова картина новоутворень не має характерних ознак. Як правило, це округлі, невеликих розмірів гіпоехогенні утворення, що чітко відмежовані від паренхими сім’яника. Інколи в структурі пухлини можуть виявлятися дрібні кистоподібні включення.





Комментарии:
- Система коментариев HyperComments - Система коментариев сайта
Для авто перевода выбырите язык и нажмите:
ВХІД


Запам`ятати
Not a member?
Register now!!
ТОП-10 статтей:


1 - Рентгенологическая оценка изменений легочного рисунка в норме и при патологи


2 - Визуальная диагностика заболеваний пищевода у собак и кошек (часть1)


3 - Диагностика заболеваний пищевода (общие положения)


4 - Визуальная диагностика отдельных заболеваний пищевода


5 - Діагностика новоутворень


6 - Слизистая киста желчного пузыря (мукоцеле) у собак


7 - Пошкодження ключиці


8 - Рентгенологическая оценка изменений легочного рисунка в норме и при патологи(Окончание)


9 - Формування зображення


10 - Переломи кісток стопи (1)
 

© 2008-2017 Радиологический Портал

mail to admin
При використанні представлених матеріалів
посилання та вказання автора обов`язкове
     Сторінка згенерована за 0.058 с.
Page copy protected against web site content infringement by Copyscape