Вы должны установить, или обновить Flash Player, чтоб просматривать этот сайт.
Установить Flash Player
 РАДИОЛОГИЧЕСКИЙ ПОРТАЛ
  радиология человека и животных

  to do to see and to describe
КТ, СКТ, МРТ та інші
КТ (комп`ютерна томографія)Спіральна комп`ютерна томографіяБагатошарова комп`ютерна томографіяКонтрастне посиленняПокази до комп`ютерної томографіїMетодики КТ у діагностиці захворювань собак та кішокОсоновні питання, що турбують хазяїв тварин з приводу КТ===========КТ черепа та головного мозку собак та кішок (НОРМА)КТ зміни при деяких травматичних пошкодженнях черепа у собакАтлантоаксиальна нестабільність у собакПухлини головного мозку у собакКонтрастна енцефалографіяБудова і функції міжхребцевого дискаМієлографія собак і інших тваринКомп"ютерна томографія (КТ) органів грудної кліткиКомпютерна томографія (КТ) печінки та жовчних шляхів собак та кішокКТ підшлункової залози собак та кішокРепродуктивна система у самок собакСечовидільна система собакКомп’ютерна томографія нирок у домашніх кішок, хворих на полікістозКомп"ютерна томографія (КТ) суглобів котів та собак=============МРТ (магніто-резонансна томографія)Загальні відомостіПокази до проведення МРТМРТ грудного та поперекового відділів хребта собок та кішокДіагностика пухлин спинного мозку та хребтаМРТ-дослідження головного мозкуМагнітно-резонансна томографія колінного і ліктьового суглобаПорівняльний аналіз можливостей КТ та МРТ============Сцинтиграфія у ветеринарній медициніПозитронно-емісійна томографіяТермографія у ветеринарній діагностиціМРТ атлас головного мозку собакиКороткий словник термінівВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРАКомпьютерная томографияРЕНТГЕНО МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИЙ ПОЗВОНОЧНОГО СТОЛБА У СОБАК ПРИ КT


Автор:Стовба В.Г.
м. Полтава Україна
Радіологія тварин » Загальна радіологія » КТ, СКТ, МРТ та інші

Всего голосов:

КТ (комп`ютерна томографія)
     Визначення методу.
     Комп"ютерна томографія (КТ)  в широкому сенсі, синонім терміну томографія (оскільки всі сучасні методи томографій реалізуються за допомогою комп"ютерної техніки); у вузькому сенсі (у якому уживається значно частіше), синонім терміну рентгенівська комп"ютерна томографія, оскільки саме цей метод поклав початок сучасної томографії. Метод заснований на вимірюванні і складній комп"ютерній обробці різниці ослаблення рентгенівського випромінювання різними по щільності тканинами.
     У основі комп"ютерної томографії лежить поглинання рентгенівського випромінювання тканинами, тобто в цьому сенсі вона аналогічна класичній рентгенології. Принципова відмінність полягає в тому, що рентгенівський промінь, що створюється рентгенівською трубкою і потім фокусований коліматором, після проходження крізь тіло потрапляє на датчики. Останні реєструють інтенсивність випромінювання. Отримання зображення поперечного шару досліджуваного об"єкту досягається за допомогою кругового руху рентгенівської трубки, просування столу і математичної обробки безлічі рентгенівських зображень. Результат вимірювань одного і того ж об"єкту, зроблених під різними кутами, перетвориться в двомірне зображення пошарово. В порівнянні з традиційною рентгенологічною діагностикою КТ дозволяє розрізняти тканини, що лише трохи відрізняються один від одного по щільності (на 0,5%), тобто контрастний дозвіл КТ в десятки разів більше традиційного рентгенівського. Крім того, пошаровість отримання зображень виключає нашарування «тіней».
     Поява комп"ютерних томографів.
     Перші математичні алгоритми для КТ були розроблені в 1917 р. австрійським математиком І. Радоном (т. зв. «перетворення Радону»). Фізичною основою методу є експоненціальний закон ослаблення випромінювання, який справедливий для чисто поглинаючих середовищ. У рентгенівському діапазоні випромінювання експоненціальний закон виконується з високим ступенем точності, тому розроблені математичні алгоритми були вперше застосовані саме для рентгенівської комп"ютерної томографії.
     У 1963 р. американський фізик А. Кормак повторно (але відмінним від Радону способом) вирішив задачу відновлення томографії, а в 1969 році англійський інженер-фізик Г. Хаунсфілд з фірми EMI Ltd. сконструював «ЕМІ-сканер (EMI-scanner) » — перший комп"ютерний рентгенівський томограф, клінічні випробування якого пройшли в 1972 році. У 1979 році Кормак і Хаунсфілд «за розробку комп"ютерної томографії» були удостоєні Нобелівської премії по фізіології і компьютерная томография (КТ) головного мозга, компьютерная томография (КТ) спинного мозга шейного отдела позвоночника, компьютерная томография (КТ) спинного мозга грудного отдела позвоночника, компьютерная томография (КТ) спинного мозга пояснично-ркестцового отдела позвоночника, компьютерная томография (КТ) тазобедренного сустава, компьютерная томография (КТ) коленного сустава, компьютерная томография (КТ) брюшной полости, компьютерная томография (КТ) почек, компьютерная томография (КТ) надпочечников, компьютерная томография (КТ) поджелудочной железы, компьютерная томография (КТ) печени, компьютерная томография (КТ) брюшного отдела аорты, компьютерная томография (КТ) органов малого таза, компьютерная томография (КТ) грудного отдела аорты, компьютерная томография (КТТ) сердца, компьютерная томография (КТ) головного мозга детская, компьютерная томография (КТ) спинного мозга шейного отдела позвоночника детская, компьютерная томография (КТ) спинного мозга грудного отдела позвоночника детская, компьютерная томография (КТ) спинного мозга пояснично-ркестцового отдела позвоночника детская, компьютерная томография (КТ) тазобедренного сустава детская, компьютерная томография (КТ) коленного сустава детская, компьютерная томография (КТ) брюшной полости детская, компьютерная томография (КТ) почек детская, компьютерная томография (КТ) надпочечников детская, компьютерная томография (КТ) поджелудочной железы детская, компьютерная томография (КТ) печени детская, компьютерная томография (КТ) брюшного отдела аорты детская, компьютерная томография (КТ) органов малого таза детская, компьютерная томография (КТ) грудного отдела аорты детская, компьютерная томография (КТ) сердца детская, компьютерная томография (КТ) позвоночника детская, компьютерная томография (КТ) крупных суставов (КТ коленного сустава, КТ плечевого сустава, КТ тазобедренного сустава) детская, компьютерная томография (КТ) сердца и средостения детская, компьютерная томография (КТ) брюшной полости и забрюшинного пространства детская, компьютерная томография (КТ) орбит детская, компьютерная томография (КТ) ангиография сосудов детская, компьютерная томография (КТ) гипофизамедицині.
      
     Мал.1.  Загальний вид комп"ютерного томографа

Передумови методу в історії медицини
     Зображення, отримані методом рентгенівської комп"ютерної томографії, мають свої аналоги в історії вивчення анатомії. Зокрема, Микола Іванович Пирогов розробив новий метод вивчення взаєморозташування органів оперуючими хірургами, що отримав назву топографічної анатомії. Суттю методу було вивчення заморожених трупів, що пошарово розрізають в різній анатомічній плоскості («анатомічна томографія»). Пироговим був виданий атлас під назвою «Топографічна анатомія, ілюстрована розрізами, проведеними через заморожене тіло людини в трьох напрямах». Фактично, зображення в атласі передбачали появу подібних зображень, отриманих променевими методами томографічних досліджень.
     Зрозуміло, сучасні способи отримання пошарових зображень мають незрівняні переваги: нетравматичність, що дозволяє прижиттєву діагностику захворювань; можливість апаратної реконструкції одноразово отриманих зображень в різній анатомічній площині (проекціях), а також тривимірній реконструкції; можливість не тільки оцінювати розміри і взаєморозташування органів, але і детально вивчати їх структурні особливості і навіть деякі фізіологічні характеристики, грунтуючись на показниках рентгенівської щільності і їх зміні при внутрішньовенному контрастному посиленні.
      
     Мал.2. Трьохмірна (3Д) реконструкція черепу собаки за допомогою КТ (Рига, Ветеринарна клініка "VETVESTA")

 Шкала Хаунсфілда
     Для візуальної і кількісної оцінки щільності структур, що візуалізуються методом комп"ютерної томографії використовується шкала ослаблення рентгенівського випромінювання, що отримала назву шкали Хаунсфілда (її візуальним віддзеркаленням на моніторі апарату є чорно-білий спектр зображення). Діапазон одиниць шкали («денситометричних показників, англ. Hounsfieldunits»), відповідних ступеню ослаблення рентгенівського випромінювання анатомічними структурами організму, складає в середньому від  - 1024 до + 1024 (у практичному застосуванні ці величини можуть декілька відрізнятися на різних апаратах). Середній показник в шкалі Хаунсфілда (0 HU) відповідає щільності води, негативні величини шкали відповідають повітрю і жировій тканині, позитивні  м"яким тканинам, кістковій тканині і щільнішій речовині (метал).
     Слід зазначити, що «рентгенівська щільність» — усереднене значення поглинання тканиною випромінювання; при оцінці складної анатомо-гістологічної структури вимірювання, її «рентгенівської щільності», не завжди дозволяє з точністю стверджувати, яка тканина візуалізується (наприклад, насичені жиром м"які тканини мають щільність, відповідну щільності води).

Зміна вікна зображення
     Звичайний комп"ютерний монітор здатний відображати до 256 градацій сірого кольору, деякі спеціалізовані медичні апарати здатні показувати до 1024 градацій. У зв"язку із значною шириною шкали Хаунсфілда і нездатністю існуючих моніторів відобразити весь її діапазон в чорно-білому спектрі, використовується програмний перерахунок сірого градієнта залежно від інтервалу шкали, що цікавить. Чорно-білий спектр зображення можна застосовувати як в широкому діапазоні («вікні») денситометричних показників (візуалізуються структури всієї щільності, проте неможливо розрізнити структури, близькі по щільності), так і в більш-менш вузькому із заданим рівнем його центру і ширини («легеневе вікно», «м"якотканьове вікно» і т. д.; в цьому випадку втрачається інформація про структури, щільність яких виходить за межі діапазону, проте добре помітні структури, близькі по щільності). Простіше кажучи, зміну центру вікна і його ширини можна порівняти із зміною яскравості і контрастності зображення відповідно.

Таблиця 1

Середні денситометричні показники

Речовина

HU

    Повітря

    -1000

    Жир

    -120

    Вода

    0

    М"які тканини

    +40

    Кістки

    +400 і вище

 

Отримання комп"ютерної томограми.

Отримання комп"ютерної томограми (зрізу) на вибраному рівні грунтується на виконанні наступних операцій:

1) формування необхідної ширини рентгенівського променя (колімація);

    2) сканування пучком рентгенівського випромінювання, здійснюваного рухом (обертальним і поступальним) навколо нерухомого об"єкту пристрою «випромінювач - детектори»;3) вимірювання випромінювання і визначення його ослаблення з подальшим|наступним| перетворенням результатів в цифрову форму; 4) машинний (комп"ютерний) синтез томограми по сукупності даних вимірювання, що відносяться до вибраного шару;5) побудова зображення досліджуваного шару на екрані відеомонітора (дисплея)

    . Мал.3.

    Схема рентгенівської комп"ютерної томографії.
     1 – випромінювач; 2 – круговий комірчастий детектор; 3 – комп"ютер; 4 – система отримання зображення. Відомо, що при однаковій енергії рентгенівського випромінювання матеріал з більшою відносною молекулярною масою поглинатиме рентгенівське випромінювання більшою мірою, чим речовина з меншою відносною молекулярною масою. Подібне ослаблення рентгенівського пучка може бути легко зафіксоване.

    Проте на практиці ми маємо справу з абсолютно неоднорідним об"єктом - тілом людини або тварини. Тому часто трапляється, що детектори фіксують декілька рентгенівських пучків однакової інтенсивності в той час, як вони пройшли через абсолютно|цілком| різні середовища. Це спостерігається, наприклад, при проходженні через однорідний об"єкт достатньої протяжності і неоднорідний об"єкт з такою ж сумарною щільністю.

     При обертанні рентгенівської трубки навколо тіла пацієнта детектори реєструють 1,5 - 6 млн. сигналів з різних крапок (проекцій) і, що особливо важливе, кожна крапка багато разів проектується на різні навколишні крапки. При реєстрації ослабленого рентгенівського випромінювання на кожному детекторі збуджується струм, відповідний величині випромінювання, що потрапляє на детектор. У системі збору даних струм від кожного детектора перетворюється в цифровий сигнал і після посилення подається в ЕОМ для обробки і зберігання. Тільки після цього починається власне процес відновлення зображення.Відновлення зображення зрізу по сумі зібраних проекцій є надзвичайно складним процесом, і кінцевий результат є якоюсь матрицею з відносними числами, відповідною рівню поглинання кожної крапки окремо|нарізно|. У комп"ютерних томографах застосовуються матриці первинного зображення 256х256, 320х320, 512х512 і 1024х1024 елементи.

    Якість зображення росте при збільшенні числа детекторів, збільшенні кількості реєстрованих проекцій за один оборот трубки і при збільшенні первинної матриці. Збільшення кількості реєстрованих проекцій веде до підвищення променевого навантаження, застосування більшої первинної матриці - до збільшення часу обробки зрізу або необхідності встановлювати додаткові спеціальні процесори відеозображення. За одне сканування отримують два дотичних між собою зрізу завтовшки 10 мм кожен. Картина зрізу відновлюється на матриці розміром 160х160. Отримані коефіцієнти поглинання виражають у відносних одиницях шкали, нижня межа якої (-1000 од.Н.) (од.Н. - одиниці Хаунсфільда або числа комп"ютерної томографії) відповідає ослабленню рентгенівських променів в повітрі, верхня (+1000 од.Н.) - ослабленню в кістках, а за нуль береться коефіцієнт поглинання води. Різні тканини мозку і рідкі середовища мають різні по величині коефіцієнти поглинання. Наприклад, коефіцієнт поглинання жиру знаходиться в межах від -100 до 0 од.Н., спинно-мозковій рідині - від 2 до 16 од.Н., крові - від 28 до 62 од.Н. Це забезпечує можливість отримувати на комп"ютерних томограмах основні структури органів і багато патологічних процесів в них. Чутливість системи в уловлюванні перепаду рентгенівської щільності в звичайному режимі дослідження не перевищує 5 од.Н., що складає 0,5%. На екрані дисплея високим значенням щільності (наприклад, кістки) відповідає світлі ділянки, низьким - темні. Градаційна здатність екрану складає 15-16 півтонових ступенів, розрізняні людським оком. На кожен ступінь, таким чином, доводиться близько 130 од.Н.Відомо, що якість візуалізації анатомічних утворень і осередків ураження залежить в основному від двох чинників: розміру матриці, на якій будується томограма, і перепаду показників поглинання. Величина матриці може робити істотний вплив на точність діагностики. Так, кількість помилкових діагнозів при аналізі томограм на матриці 80х80 кліток складало 27%, а при роботі на матриці 160х160 - зменшилося до 11%. Комп"ютерний томограф володіє двома видами роздільної здатності: просторовою і по перепаду щільності. Перший тип визначається розміром клітки матриці (зазвичай - 1,5х1,5 мм), другої рівний 5 од.Н. (0,5%). Звичайна рентгенографія дозволяє уловити мінімальну різницю по щільності між сусідніми ділянками в 10-20%.

    Проте при дуже значному перепаді щільності рядом розташованих структур виникають специфічні для даного методу умови, що знижують його роздільну здатність, оскільки при побудові зображення в цих випадках відбувається математичне усереднювання і при цьому вогнища невеликих розмірів можуть бути не виявлені. Частіше це відбувається при невеликих зонах зниженої щільності, розташованих поблизу масивних кісткових структур (піраміди скроневих кісток) або кісток зведення черепа. Важливою умовою для забезпечення проведення комп"ютерної томографії є нерухоме положення пацієнта, бо рух під час дослідження приводять до виникнення артефактів - наведень: смуг темного кольору від утворень з низьким коефіцієнтом поглинання (повітря) і білих смуг від структур з високим КП (кістка, металеві хірургічні кліпси), що також знижує діагностичні можливості.





Комментарии:
- Система коментариев HyperComments - Система коментариев сайта
Для авто перевода выбырите язык и нажмите:
ВХІД


Запам`ятати
Not a member?
Register now!!
ТОП-10 статтей:


1 - Рентгенологическая оценка изменений легочного рисунка в норме и при патологи


2 - Визуальная диагностика заболеваний пищевода у собак и кошек (часть1)


3 - Диагностика заболеваний пищевода (общие положения)


4 - Визуальная диагностика отдельных заболеваний пищевода


5 - Діагностика новоутворень


6 - Слизистая киста желчного пузыря (мукоцеле) у собак


7 - Пошкодження ключиці


8 - Рентгенологическая оценка изменений легочного рисунка в норме и при патологи(Окончание)


9 - Формування зображення


10 - Переломи кісток стопи (1)
 

© 2008-2017 Радиологический Портал

mail to admin
При використанні представлених матеріалів
посилання та вказання автора обов`язкове
     Сторінка згенерована за 0.082 с.
Page copy protected against web site content infringement by Copyscape